Гончаренко Юрій Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Юрій  Борисович

ГОНЧАРЕ́НКО Юрій Борисович (29. 11. 1962, Кіровоград) – живописець. Чл. НСХУ (1990). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1985; викл. О. Ніколенко, В. Хворост), Кіровогр. пед. ун-т (2002). Працював у Кіровограді: у виробничих майстернях Худож. фонду (1986–95); у 1996–97 – н. с. худож.-мемор. музею О. Осьмьоркіна; 1998–2001 – заст. дир. з наук. роботи, 2002–06 – художник ХМ. На твор. роботі. Учасник респ. та всеукр. мист. виставок від 1986. Персон. – у Кіровограді (1996), Львові (1997). Для творчості характерні декоративність, знаковість, символізм. Роботи зберігаються у музеях Кіровограда.

Тв.: «Старі дворики Варни» (1987), «Музики» (1989), «Яблучний Спас» (1995), «Народження», «Дерево життя» (обидва – 1997), «Джерело живої води» (1998), «Крокове колесо» (1999), «Сонячне Різдво» (2001), «Золота Баба» (2002), «Коло Сварога» (2004), «Гривневе дерево» (2006).

Літ.: Любарський Р. Ненарративная живопись, или Искусство дедушки Мазая? // Artline. 1997. № 5–6; Даниленко В., Маричевський М. Поступ мистецький. Як ідемо? // ОМ. 2001. № 3; Могилюк В. Два творчих портрети (Про художників Юрія Гончаренка і Фелікса Полонського) // Вежа. 2003. № 13.

І. Ю. Дячук

Стаття оновлена: 2006