Гончаров Анатолій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Анатолій  Олександрович

ГОНЧАРО́В Анатолій Олександрович (29. 07. 1963, с. Глеваха, нині смт Васильків. р-ну Київ. обл.) – акордеоніст, композитор, педагог. Чоловік І. Гончарової. Чл. НСКУ (2000). Закін. Київ. консерваторію (1991, кл. нар. інструментів С. Крапиви; 1995, кл. композиції І. Карабиця). Від 1993 – викл. Київ. муз. уч-ща ім. Р. Ґлієра, від 2000 – Нац. муз. академії України (Київ).

Тв.: «Сумний концерт» для симф. оркестру (1995); «Концерт» для акордеона з оркестром (у 3-х ч., 1997); «Концертний монолог» для симф. оркестру (1998); сюїта «Акварелі» для камер. оркестру (у 5-ти ч., 2000); Камерна симф. № 1 пам’яті І. Карабиця (2003); фортепіанні мініатюри, романси для голосу з фортепіано.

Пр.: Неофольклоризм як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. 2001. № 18; Неофольклоризм в українській музиці // Муз. мист-во і культура. 2003. Вип. 4, кн. 2.

М. А. Давидов

Стаття оновлена: 2006