Гончаров Борис Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Борис  Олексійович

ГОНЧАРО́В Борис Олексійович (23. 03. 1918, Ленінград, нині С.-Петербург – 09. 05. 2004, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1969). Навч. в студії естрад. мист-ва у Ленінграді (1934–35; викл. С. Каштелян). 1936–80 працював у Київ. театрі ляльок. Актор яскраво вираженого комедій. плану. Для його творчості характерні гострий пластич. малюнок і ретельна психол. розробка ролі.

Вистави: «Скриня казок» Г. Ландау (1952), «Гусеня» Н. Гернет, Т. Гуревич, «Казка про Попа і наймита його Балду» за О. Пушкіним (обидві – 1957), «Веселий маскарад» С. Когана, В. Орлова (разом з А. Буряковським), «Наш веселий Колобок» Г. Усача (обидві – 1972), «Троє поросяток і сірий вовк» С. Михалкова, В. Швенбергера (1977).

Ролі: Ведучий, Жирафа, Папуга («Тигреня Петрик» Я. Вільковського, Г. Янушевської), Їжачок («Теремок» С. Маршака), Казкар («Снігова королева» Є. Шварца), Ляпа («Школа зайченят» П. Манчева), Їжак («Чарівна калоша» В. Матвєєва), Змій («Котигорошко» Г. Усача), Ангел («Божественна комедія» І. Штока).

Літ.: Поволоцький І. Прем’єри лялькового // Театр.-концерт. Київ. 1978. № 17.

І. Я. Поволоцький

Стаття оновлена: 2006