Гончаров Василь Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Василь  Омелянович

ГОНЧАРО́В Василь Омелянович (04. 01. 1949, с. Старомихайлівка Мар’їн. р-ну, нині Донец. обл.) – живописець. Чоловік Н. Гончарової. Чл. НСХУ (1993). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1984; викл. В. Овчинников). Учасник всеукр., міжнар. мист. виставок від 1990. Г. практикує у нефігурат. живописі, який має оригін. ідеї знакових конструкцій, своєрідні образні характеристики.

Тв.: «Генезис голоду» (1993), «Композиція–6» (1995), «Композиція–4», «Композиція–5», «Урвище» (усі – 1997), «Ріка Снов», «Седнів», «Пейзаж із човником» (усі – 1998), «Морозний ранок», «Озеро Ялпуг», «Гроза», «Бузковий вечір», «Самотність» (усі – 1999), «У майстерні», «Перед громовицею» (обидва – 2000), «Тиха течія» (2001), «Водограй» (2002), «Перший сніг» (2003), «Вечір», «Село» (обидва – 2004), «Без назви» (2005).

Літ.: Кильтер У. Красота родной природы как источник вдохновения // Работа и отдых. 2002, 10 окт.; Мистецтво Одеси в колекції Михайла Кнобеля: Альбом. О.; К., 2002; Потоцкий И. Парный портрет // Одес. вест. 2000, 19 янв.

Т. В. Басанець

Стаття оновлена: 2006