Гончаров Володимир Максимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Володимир  Максимович

ГОНЧАРО́В Володимир Максимович (09. 02. 1940, Київ) – художник, режисер анімаційних фільмів. Засл. діяч мист-в України (2010). Чл. НСКінУ (1967). Закін. Київ. художнє уч-ще (1957) і режисер. ф-т Київ. ін-ту театр. мист-ва (1975; викл. Р. Юхименко, В. Чубасов). Від 1959 – художник і реж. Твор. об’єдн. худож. мультиплікації студії «Київнаукфільм» (нині «Укранімафільм»), водночас від 1990 – на студії «Борисфен». Як художник брав участь у створенні фільмів реж. І. Гурвич, Н. Василенко, І. Лазарчука, Д. Черкаського та ін. Поставив стрічки: «Камінь на дорозі» (1968, також співавт. сценарію і художник), «Зайченя заблукало» (1973), «Пригоди малюка Гіпопо» (1974), «Чотири нерозлучних таргани та цвіркун» (1975), «Тяп-ляп» (1977), «Чумацький Шлях» (1980; почесний диплом журі «За художнє втілення нац. поет. жанру нар. легенди в мультиплікації» Вкф, Вільнюс, 1981), «...І сестра їхня Либідь» (1981; почесний диплом Вкф, Вільнюс, 1981), «Жили-були думки» (1983), «Джордано Бруно» (1984), «Сонечко і снігові чоловічки» (1985), «Альтернатива» (1986), «Кам’яний вік» (1987), «Правда крупним планом» (1988), «Втеча» (1989); «Коллет-45» (1993), «Викрадення віку» (1995, також автор сценарію), «Бридке каченя» (1996, співавт.), «Віслюкова шкура» (1997), «Кози пана Сегена» (1998), «Нещастя Софі» (1999); реж. анімації «Zoo-Lane» (2000), «Old-Tom» (2001), «TW-TW» (2002).

О. Б. Шупик

Стаття оновлена: 2016