Гончаров Володимир Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Володимир  Михайлович

ГОНЧАРО́В Володимир Михайлович (11. 06. 1936, с. Вовна Шосткин. р-ну Сум. обл.) – скульптор. Чл. НСХУ (1995). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1963; викл. О. Ситник). У 1965–70, 1975–80 – скульптор при Політупр. групи Рад. військ у Німеччині (м. Вюнсдорф). Учасник обл. (від 1970) та респ. (від 1973) мист. виставок. Працює у галузях станк. і монум. скульптури, а також у малій пластиці; осн. жанр – портрет. Роботи зберігаються у Дніпроп. істор. музеї.

Тв.: «Токар А. Гончаров» (1970), «Володар неба» (1980), «Механізатор Ф. Усенко» (1981); погруддя – Героя Рад. Союзу П. Грустнєва (1968), М. Горького (1978); мемор. дошка, присвяч. штабу 3-го Укр. фронту під командуванням маршала Рад. Союзу Р. Малиновського (1989); пам’ятні медалі – «І. Виговський» (1995), «М. Грушевський» (1999); мемор. дошки – письменнику В. Чапленку (2005), Л. Брежнєву (2006; обидві – у Дніпропетровську).

Літ.: Рукавишников Г. Юбилейный заказ // КЗ. 1969, 30 янв.; Тулянцев А. Легко ли рисовать изящество души? // Днепр вечерний. 1995, 22 дек.; Чабан Н. На Україну повернусь... // Зоря. 2005, 12 трав.

Л. В. Тверська

Стаття оновлена: 2006