Гончаров Володимир Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Володимир  Петрович

ГОНЧАРО́В Володимир Петрович (11. 12. 1924, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл.) – актор, режисер. Засл. діяч мист-в України (1995). Навч. у драм. відділі Київ. муз. академії (1941–42; викл. О. Фомін). Відтоді працював у театрах Києва: Укр. молодіж. драм. театрі-студії «Гроно», Респ. театрі мініатюр (1946–47), Обл. пересув. театрі (1947–55), Театрі транспорту (1955–56), Нац. драм. театрі ім. І. Франка (від 1956). Г. – майстер розкриття психол. стану, пластич. точності, графіч. окресленості образу. Автор інсценізації «Грані алмаза» (у співавт. з Ю. Бобошком і П. Пасєкою, 1959).

Ролі: Косяк («Веселка» М. Зарудного), Сильвестр («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Карпо («Лимерівна» Панаса Мирного), Іскров («Кров’ю серця» за О. Бойченком), Священик («Долина сліз» А. Гімерри), Лікар («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта); у кіно – Журженко («Іванна», 1959, реж. В. Івченко), Вебер («Мовчать тільки статуї», 1962), Енгельгардт («Сон», 1964, обидва – реж. В. Денисенко; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

В. М. Гайдабура

Стаття оновлена: 2006