Гончаров Єгор Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Гончаров Єгор Іванович

ГОНЧАРО́В Єгор Іванович (03. 05. 1931, с. Рєчиця, нині Орлов. обл., РФ) – письменник. Чл. НСПУ (1974). Обл. літ. премія ім. В. Шутова (2003). Закін. Літ. ін-т у Москві (1978). Працював на Горлів. коксохім. з-ді (Донец. обл.). Друкується від 1958. Автор зб. оповідань «Цвет восходящего солнца» (Д., 1963); оповідань і повістей «Как забивают гвозди» (Москва, 1970), «Дом для вас» (Д., 1985); віршів «Душа» (Д., 1997); гумору і сатири «Шуточки» (Д., 1997), «Избранные анекдоты Ивана Швыркина» (Д., 2002); поеми «Судная аллея» (Д., 2001). Герої творів Г. – люди праці. М’якість, доброзичливість, гумор – осн. ознаки його прози.

Літ.: Рогожкин А. Мера ответственности // Донбасс. 1986. № 4.

Л. М. Талалай

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
Л. М. Талалай . Гончаров Єгор Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30905 (дата звернення: 11.05.2021)