Гончаров Іван Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Іван  Костянтинович

ГОНЧАРО́В Іван Костянтинович (1866, Київ – 05(18). 03. 1910, Москва) – співак (баритон). Вокальну освіту здобув у О. Александрової-Кочетової та І. Прянишникова. 1888–92 – соліст Київ. опери, 1892–93 – Опер. т-ва І. Прянишникова у Москві, 1893–98 – Маріїн. опери у С.-Петербурзі, 1898–1909 – Великого театру в Москві. Серед партнерів по сцені – А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Стравинський, Ф. Шаляпін. Мав голос красивого тембру, яскравого звучання. У виконанні Г. записано 5 творів на грамплатівках фірми «Колумбія» (Москва).

Партії: Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Онєгін, Єлецький, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Мізгир («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Володимир Красне Сонечко («Рогнеда» О. Сєрова), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), Жермон («Травіата» Дж. Верді), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Тоніо, Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло).

Літ.: И. К. Гончаров [Некролог] // Рампа и жизнь. 1910. № 11; Энгель Ю. Глазами современника: Избранные статьи о русской музыке. 1898–1918. Москва, 1971.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2006