Колосович Людмила Леонідівна
КОЛОСО́ВИЧ Людмила Леонідівна (09. 09. 1963, смт Билбасівка Слов’ян. р-ну Донец. обл.) – актриса, режисер. Засл. арт. України (1996). Премія СТДУ (1991). Закін. Дніпроп. театр. уч-ще (1983; викл. В. Бугайов, В. Ковалевський), Рівнен. гуманітар. ун-т (2008; викл. Ю. Мельничук). Грала 1983–2007 у Першому укр. театрі для дітей та юнацтва (Львів); водночас від 2005 – у Львів. драм. театрі ім. Лесі Українки: від 2007 – реж., від 2009 – худож. кер. К. – різнопланова актриса, майстерно виступає у травестій. та гострохарактер. амплуа; актор. манері властиві цілісність у створенні сценіч. образу, деталізація характерів героїв із чіткими внутр. і зовн. малюнками ролі. Режисер. роботам притаманне вдале поєднання авангардизму із реалістичністю.
Ролі: Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Княгиня Ніна («Перстень спокуси» за І. Франком), Ядзя Гусиківська («Тарас» Б. Стельмаха), Олена («На перші гулі» С. Васильченка), Петько («Ім’ям революції» М. Шатрова), Попелюшка, Маленька розбійниця («Попелюшка», «Снігова королева» Є. Шварца), Буратіно («Пригоди Буратіно в Країні Дурнів» за О. Толстим), Інфанта («Зоряний хлопчик» за О. Вайлдом), Том Сойєр, Джейн Ґрей («Том Сойєр», «Принц і жебрак» за М. Твеном); моновистава «Одержима» Лесі Українки.
Вистави: «Білий ангел з чорними крилами» Д. Балико (2007), «Пригоди невгамовного Зайчика та Червоної Шапочки» Л. Колосович (2008), «Скандал без антракту» за п’єсою «Кішки-мишки» О. Марданя (2009), «Дорога до Вифлеєму» С. Ковальова, «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – 2010), «Вертеп» І. Павлюка, «Великі подвиги маленького Ріккі-Тіккі-Таві» за Дж.-Р. Кіплінґом, «Четвертий кут для любовного трикутника» за п’єсою «Щасливих буднів» Я. Тятте (усі – 2011), «І все-таки я тебе зраджу» Неди Нежданої, «Моя дорога Памела, або Як уколошкати стареньку» Дж. Патріка (обидві – 2012).
Літ.: Степовичка Л. «Я в серці маю те, що не вмирає…» // Театр плюс. 2011. № 26.
А. Н. Сімака
Статтю оновлено: 2014