КОЛОСО́ВИЧ Людмила Леонідівна (09. 09. 1963, смт Билбасівка Слов’ян. р-ну Донец. обл.) – актриса, ре­жисер. Засл. арт. України (1996). Премія СТДУ (1991). Закін. Дніпроп. театр. уч-ще (1983; викл. В. Бугайов, В. Ковалевський), Рівнен. гуманітар. ун-т (2008; викл. Ю. Мельничук). Грала 1983–2007 у Першому укр. театрі для дітей та юнацтва (Львів); водно­час від 2005 – у Львів. драм. теат­рі ім. Лесі Українки: від 2007 – реж., від 2009 – худож. кер. К. – різнопланова актриса, майстерно виступає у травестій. та гостро­характер. амплуа; актор. манері властиві цілісність у створенні сценіч. образу, деталізація характерів героїв із чіткими внутр. і зовн. малюнками ролі. Режисер. роботам притаманне вдале поєднання авангардизму із реалістичністю.

Ролі: Стеха («Назар Стодоля» Т. Шев­ченка), Княгиня Ніна («Перстень спокуси» за І. Франком), Ядзя Гусиківська («Тарас» Б. Стельмаха), Олена («На перші гулі» С. Васильченка), Петько («Ім’ям революції» М. Шатрова), По­­пелюшка, Маленька розбійниця («По­­пелюшка», «Снігова королева» Є. Швар­ца), Буратіно («Пригоди Буратіно в Країні Дурнів» за О. Толстим), Інфанта («Зоряний хлопчик» за О. Вайлдом), Том Сойєр, Джейн Ґрей («Том Сойєр», «Принц і жебрак» за М. Твеном); моновистава «Одержима» Лесі Українки.

Вистави: «Білий ангел з чорними крилами» Д. Балико (2007), «Пригоди невгамовного Зайчика та Червоної Шапочки» Л. Колосович (2008), «Скандал без антракту» за п’єсою «Кішки-мишки» О. Марданя (2009), «Дорога до Виф­леєму» С. Ковальова, «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – 2010), «Вертеп» І. Павлюка, «Великі подвиги маленького Ріккі-Тіккі-Таві» за Дж.-Р. Кіплінґом, «Четвертий кут для любовного трикутника» за п’єсою «Щасливих буднів» Я. Тят­­­те (усі – 2011), «І все-таки я тебе зраджу» Неди Нежданої, «Моя дорога Памела, або Як уколошкати стареньку» Дж. Патріка (обидві – 2012).

Літ.: Степовичка Л. «Я в серці маю те, що не вмирає…» // Театр плюс. 2011. № 26.

А. Н. Сімака