Гончаров Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаров Петро  Іванович

ГОНЧАРО́В Петро Іванович (26. 09. 1886, Москва – ?) – хімік. Навч. у Моск. (1904–05), закін. Новорос. (Одеса, 1910) ун-т. Працював на Станції рос. виноградарів і виноробів в Одесі. Від 1913 – в Одес. ун-ті: 1914–16 – асист. каф. мед. хімії, 1916–25 – фіз. хімії. Водночас від 1918 – в Одес. с.-г. ін-ті: 1929–34 – зав. каф. хімії; 1933–36 – проф., зав. каф. хімії Тираспол. с.-г. ін-ту (Молдова); 1934–36 – проф. каф. колоїд. хімії Одес. технол. ін-ту консерв. пром-сті; 1935–38 – зав. каф. фіз. і колоїд. хімії Одес. фармацевт. ін-ту; 1936–40 – зав. каф. неорган. і фіз. хімії Одес. ін-ту технології зерна й муки (від 1939 – мукомел. пром-сті та елеватор. госп-ва, нині академія харч. технологій). Наук. дослідж. в галузі харч. пром-сті, зокрема хімії вина, консервування.

Пр.: О применении озона в виноделии // Вест. виноделия. 1911. № 6; О применении разных сортов углей при определении сахаров в сладких винах // Там само. 1912. № 5; О диссоциирующем влиянии электролитов // Журн. Рус. физ.-хим. общества. Ч. хим. 1915. Т. 47, вып. 5; Конспект по органической химии. О., 1925; Конспект по аналитической химии. О., 1927.

Н. П. Белявська

Стаття оновлена: 2006