Гопанчук Леонід Авакумович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гопанчук Леонід  Авакумович

ГОПАНЧУ́К Леонід Авакумович (29. 03. 1955, с. Заболотинці Млинів. р-ну Рівнен. обл.) – живописець. Засл. художник України (2009). Закін. Київ. худож. ін-т (1981; викл. М. Степанова). У 1990-х рр. брав участь в орг-ції у приват. галереях Києва мист. виставок авторів, які в умовах свободи творчості активно шукали нових тем і форм худож. виразності; готував до друку матеріали про цих митців. Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1993. Персон. – у Києві (1998, 2000, 2002). Творчість Г. тяжіє до реліг. та істор. тематики. Вдаючись до комбінацій мист. стилів, художник підкреслює у людині духовне начало, Божественне осяяння і натхнення. Найбільше привертає увагу у полотнах Г. яскравий колорит – з наданням окремим кольорам та відтінкам символічного і навіть містичного значень.

Тв.: «Явлення (Патріарх Київський та всієї Русі-України Володимир (Романюк)» (1995), «Притча про блудного сина» (1997), «Дочка Богдана (Пам’яті К. Моне)» (2001), «Юна вершниця» (2000), «Українка (Мати)» (2002), «Ранкова зоря», «Хрест спасіння» (обидва – 2003); Святині України-Руси. Мистецький проект: Альбом. К., 2010.

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2016