ГО́ПКО Василь (21. 04. 1904, с. Грабське побл. м. Бардіїв, нині Словач­чина — 23. 07. 1976, м. Пряшів, нині Словач­чина) — церковний діяч. Закін. Пряшів. духовну семінарію (1929). У лютому того ж року висвяч. П.-П. Ґойдичем, при­знач. душпастирем греко-католиків у Празі, де 1934 організував укр. греко-катол. парафію. Від 1943 — проф. морал. і пасторал. теології Вищої теол. школи у Пряшеві. 1940 здобув ступ. д-ра теології у Братислав. університеті. 1947 папа Пій ХІІ іменував його титуляр. єпис­копом Міділійським і допоміж. єпис­копом П.-П. Ґойдича, котрий при­значив Г. ген. вікарієм Пряшів. греко-катол. єпархії. Головний редактор журналу «Благовісник» (1946–47) з дит. додатком «Зоря» і видавництва духов. літ-ри «Книги Благовісника». Після заборони греко-катол. церкви 24 жовтня 1950 заарешт. органами Чехослов. держ. без­пеки і 1952 засудж. до 15 р. увʼязне­н­ня. 1960 П.-П. Ґойдич перед своєю смертю у вʼязниці пере­дав Г. єпис­коп. повноваже­н­ня. 1964 Г. амністов. і посел. у римо-катол. монастирі м. Осек (нині Чехія). Під час «Празької весни» 1968 брав активну участь у від­новлен­ні єпархії в Пряшеві, але не став єпис­копом через антиукр. на­строї словац. вищого духовенства. Єпис­копом Пряшів. греко-катол. єпархії Ватикан при­значив І. Гірку, котрий за­провадив словакізацію греко-катол. Церкви на Пряшівщині. 2003 Г. беатифіков. як словац. мученик за віру, того ж року його останки пере­захоронено у кафедрал. храмі св. Хрестителя в Пряшеві.