Гораль Олег Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гораль Олег Михайлович

ГОРА́ЛЬ Олег Михайлович (13. 05. 1943, с. Завишень Сокал. р-ну Львів. обл.) – живописець. Брат Н. Гораль-Пономаренко. Чл. НСХУ (1987). Освіта середня. Учасник обл. (1970), всеукр. (1976), закордон. (1987) мист. виставок. Персон. – в Ужгороді (1987, 1993). Працює у галузі станк. живопису (портрет, пейзаж, натюрморт та фігурат. композиція). Митець наділений неабияким самобут. талантом; без спец. освіти набув високої професійності, особливо у жанрі портрета. Полотна сповнені таємничості. Визначальним у творчості Г. є глибокий психологізм, ефекти кольоропису. Роботи зберігаються у Севастоп. картин. галереї, Закарп. ХМ.

Тв.: «Брат» (1974), «Автопортрет» (1977), «Шевченківська алея», «Дівчата» (обидва – 1978), «Жанна» (1982), «На балконі», «Ужгород тривожний» (обидва – 1986), «Вечір у майстерні», «Людмила» (обидва – 1987), «Одна» (1990), «Козацькими шляхами» (1993), «Сон третього дня» (1996), «Відлига» (2000), «Вечірня» (2001), «Ніч» (2002).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом. Уж., 2001.

О. В. Юрченко-Микита

Стаття оновлена: 2006