Горбань Євген Юхимович
ГОРБА́НЬ Євген Юхимович (19. 07. 1931, с. Гришівка Сахновщин. р-ну, нині Харків. обл. — 31. 01. 2001, Київ) — скульптор. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1985). Заслужений художник УРСР (1982). Член НСХУ (1962). Закін. Київський художній інститут (1957; викл. М. Лисенко, О. Олійник). Учасник респ. та всесоюз. мистецьких виставок від 1957. Віддавав перевагу багатофігур. композиціям, у яких відчувається романт. та громадян. пафос. Роботи зберігаються у Держ. музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 р.» (с. Нові Петрівці Вишгород. р-ну Київ. обл.), Корсунь-Шевченків. держ. істор.-культур. заповіднику (Черкас. обл.), Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав», Бориспіл., Фастів. краєзнав. музеях (усі — Київ. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — героям-піонерам (м. Лубни Полтав. обл., 1959), «Перемога» (Вінниця, 1965), командарму І. Федьку (м. Ромни Сум. обл., 1977; співавт.), мемор. ансамбль «Героям Аджимушкайської оборони» (м. Керч АР Крим, 1981; співавт.); монументи — «Дружба народів» (побл. с. Сеньківка Городнян. р-ну Черніг. обл., 1975; співавт.), учасникам зброй. повстання 1905 у м. Горлівка Донец. обл. (1980); монум. рельєф «Від штурму Зимового до штурму космосу» (Київ, 1976; співавт.); пам’ятний знак «Навіки разом» (м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл., 1982; співавт.); композиції — «Сплавники лісу» (1958), «До мирної праці» (1960), «Проти танків» (1971), «Однополчани» (1973), «Наш час» (1989), «1933 рік», «Сон» (обидві — 1991); портрети — «Партизан» (1957), «Цілинник» (1963), «Брати» (1965), «Будівельники» (1972), Героя Рад. Союзу Д. Гути (1975, співавт.), засл. діяча мистецтв УРСР І. Тихого (1978), Леніна (1981), І. Мазепи (1993), П. Дорошенка (1995); «Чемпіон з виїздки» (1997).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
.jpg "Пам'ятник «Перемога». 1965 (співавт.)")
Людина 