Горбач Катерина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горбач Катерина

ГОРБА́Ч Катерина (23. 06. 1950, Мюнхен) – письменниця, перекладачка, публіцист. Дочка Олекси та Анни-Галі, сестра Марка Горбачів. Вивчала германістику та славістику в Мюнхен. (1968–73) та Ґеттінґен. (Німеччина, 1973– 76) ун-тах, в остан. захистила докторат. Від 1977 – на видавн.-ред. роботі. Від 1980 – у Франції, де 1985–88 видавала чотиримов. бюлетень правозахис. руху «Українська пресова служба». Від 1988 – гол. ред. тижневика для жінок «Максі» (Париж). Авторка зб. віршів «Звідомлення» (1968), «Мій слід на волі» (1976; обидві – Мюнхен), низки поезій, оповідань, публіцист. статей у ж. «Сучасність» (Мюнхен). Переклала нім. мовою т. 2 «Віки ХVI–XVIII. Частина перша» і т. 3 «Віки XVI–XVIII. Частина друга» (обидва – Ґісен, 1975) праці «Історія української літератури» М. Возняка, а також разом із А.-Г. Горбач – зб. лірики «Підсумовуючи мовчання» І. Калинця (Дармштадт, 1975) і спогади «У карнавалі історії» Л. Плюща (Відень, 1978).

О. Є. Попович

Стаття оновлена: 2006