Колотило Данило Макарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колотило Данило Макарович

КОЛОТИ́ЛО Данило Макарович (24. 12. 1927, м. Слов’янськ, нині Донец. обл.) – матеріалознавець. Д-р тех. н. (1979), проф. (1985). Учас­­ник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Київ. політех. ін-т (1956). Відтоді працював на обо­­рон. підпр-ві; 1959–61 – у Наук.-тех. ком-ті РМ УРСР; 1961–84 – у Фіз.-технол. ін-ті металів і спла­­вів АН УРСР (усі – Київ); 1984–99 – зав. каф. технол. дисцип­­лін, 1999–2010 – проф. каф. ме­­неджменту Київ. екон. ун-ту. Вста­­новив константу співвідношення енергії і між’ядер. відстані ор­­динар. і кратних вуглець-вуг­­лец. зв’язків в орган. сполуках і конденсов. вуглец. системах типу графітів і фуріленів; співавтор нових технологій лиття високоточ. заготовок деталей із тугоплавких сплавів.

Пр.: Углеродные литейные формы. К., 1971; Электронная локализация и формирование свойств сплавов d-ме­­таллов. К., 1985; Специальные спосо­­бы литья. Москва, 1991; Екологія і еко­­номіка: Навч. посіб. К., 1999; 2005; Сис­­теми технологій в економічній діяльності та екології. К., 2010 (усі – спів­авт.).

Є. Г. Афтанділянц

Стаття оновлена: 2014