Горбенко Анатолій Олександрович
ГОРБЕ́НКО Анатолій Олександрович (08. 02. 1944, Кіровоград) — живописець. Батько С. Горбенка. Народний художник України (2019). Орден "За заслуги" 3-го ступеня (2019). Член НСХУ (1977). Закін. Одес. пед. інститут (1982; викл. В. Гегомян, О. Недошитко). 1984–87 — гол. художник, 1987–92 — голова правління Одес. худож.-вироб. фонду; від 1998 — гол. художник м. Іллічівськ Одес. обл. Від 1970 — учасник обл., респ. та міжнар. мистецьких виставок. Персон. — в Іллічівську (1976, 1996), Софії та Варні (Болгарія, 1977), Балтіморі (США) та Констанці (Румунія; обидві — 1989), Йокоґамі (Японія) та Ґенуї (Італія; обидві — 1990), Одесі, Білгород-Дністровському Одес. обл., Нью-Йорку (усі — 1991), Флоренції (Італія, 1998), Кіровограді (2000), Києві (2004). Автор пейзажів, натюрмортів, портретів. Творчість Г. представляє традиц. лірико-споглядал. напрям; живопис побудовано на горизонт. і вертикал. кольор. ритмах. Картини зберігаються у ХМ України та РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Автопортрет» (1971), Героя Рад. Союзу Г. Гнатенка (1986); «Моя Кіровоградщина» (1971), «Ранок на фермі», «Маки» (обидва — 1973), «На лимані», «Рідні місця», «Біля рідного дому» (усі — 1976), «Берег моря» (1986), «Іллічівський берег», «Біля моря» (обидва — 1987), «Усамітнення», «Теплий квітень» (обидва — 1989), «Пробудження», «Весняна свіжість» (обидва — 1990), «Чоловічий монастир», «Пори року» (обидва — 1991), «Дорога до храму» (1992), «Фіалочки», «Перший сніжок» (обидва — 1993), «Зимовий натюрморт» (1994), «Кінець літа», «Мальви» (обидва — 1996), «Весняна затока» (1997), «Береги Іллічівська» (1998), «Тиша» (1999), «Сутінки», «Академічна дача», «Мої сусіди» (усі — 2000), «Дзвінка весна», «Біля старого дому», «Свіжий ранок» (усі — 2002), «Карпатська осінь», «Весняний пейзаж» (обидва — 2003), «Потепління» (2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 
