Горбенко Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горбенко Олександр  Петрович

ГОРБЕ́НКО Олександр Петрович (23. 05. 1938, Київ – 2011, Канада) – режисер, педагог. Чоловік Е. Верещагіної. Засл. арт. УРСР (1972). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1960; курс М. Карасьова). Відтоді працював реж.-постановником у театрах Дніпропетровська, Одеси, Києва; гол. реж. Житомир. (1964–66), Херсон. (1970–77), Дніпроп. ім. Т. Шевченка (1977– 79) укр. драм. театрів, Львів. ТЮГу (1979–80), Київ. театру кіноактора (1980–86), Ніжин. укр. драм. театру ім. М. Коцюбинського (1986–90); худож. кер. цирк. об’єдн. «Зірки України» (Київ, 1990–96). Водночас викладав у Київ. ун-ті культури та мист-в (1981–84, 1989–96), Київ. пед. ін-ті (1984–89). Виїхав до Канади.

Вистави: «Не судилось» М. Старицького (1961), «Правда і кривда» за М. Стельмахом (1964), «Далекі вікна» В. Собка (1968), «Мій бравий солдат Швейк» О. Лукашова, Д. Шевцова за Я. Гашеком (1970), «Прапор адмірала» О. Штейна (1971), «Оргія» Лесі Українки (1972), «Пісня в келиху» І. Кочерги (1977), «Берег» Ю. Бондарева (1979), «Криваве весілля» Ф. Ґарсіа Лорки (1989), «Мина Мазайло» М. Куліша (1990).

Літ.: Спива О. О. Горбенко, головний режисер // РК. 1965, 4 берез.; Спиридонова А. Режисер і його театр // КіЖ. 1971, 11 лют.; Ужвій Н. До вершин майстерності // Київ. правда. 1972, 21 квіт.; Олександр Петрович Горбенко // Степ: Літ.-худож. альм. Х., 1996.

Т. А. Шпаковська

Стаття оновлена: 2016