Кривоглаз Михайло Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривоглаз Михайло Олександрович

КРИВОГЛА́З Михайло Олександрович (18. 05. 1929, Київ – 30. 06. 1988, там само) – металофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1962), проф. (1966), чл.-кор. АН УРСР (1978). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1978, 1988), премія ім. Є. Федорова АН СРСР (1986). Закін. Київ. ун-т (1950). Відтоді працював у Лаб. металофізики, від 1955 – в Ін-ті металофізики АН УРСР (Київ): 1964–88 – зав. від­ділу теорії неідеал. кристалів. Співпрацював з визнач. вченими у галузі теорії твердого тіла С. Пекаром і А. Смирновим. Його праці присвячені теорії упорядкованих сплавів, створен­ню статистич. кінемат. теорії роз­сіювання рентґенів. проміння та тепл. нейтронів неідеал. кристалами, теорії руху макроскопіч. дефектів у твердих тілах. Увів поняття про флуктуонні ста­ни електронів у невпорядк. сис­­темах, побудував теорію флуктуонів. На фасаді Ін-ту металофізики НАНУ встановлено мемор. дошку.

Пр.: Теория упорядочивающихся сплавов. Москва, 1959 (спів­авт.; англ. перекл. – Лондон, 1964; Нью-Йорк, 1965); Эффект Мисбауэра и его применение в физике твердого тела. Москва, 1965; Движение макроскопичес­ких включений в твердых телах. Москва, 1971; Дифракция рентгеновских лучей и нейтронов в неидеальных крис­­таллах. К., 1983; Диффузное рассеяние рентгеновских лучей и нейтронов на флуктуационных неоднородностях в неидеальных кристаллах. К., 1984.

Літ.: Памяти Михаила Александровича Кривоглаза // УФН. 1989. Т. 158, вып. 2.

А. П. Шпак

Стаття оновлена: 2014