Гордєєв Дмитро Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гордєєв Дмитро  Петрович

ГОРДЄ́ЄВ Дмитро Петрович (26. 10(07. 11). 1889, Харків – 19. 08. 1968, Тбілісі) – археолог, мистецтвознавець, кавказознавець. Син П. Гордєєва, брат Божидара. Закін. Харків. ун-т (1913). Учень Ф. Шміта. Завідував фондами університет. музею красних мист-в, працював у Всеукр. археол. ком-ті, Укр. НДІ сходознавства; від 1930 – викл., проф. Харків. худож. ін-ту; викл. Ін-ту матер. культури України. Від 1922 – дійс. чл. Кавказ. істор.-археол. ін-ту у Тифлісі (нині Тбілісі). Від 1926 – кер. Харків. секції Київ. каф. мистецтвознавства. Досліджував архіт. пам’ятки Харкова, Придністров’я, середньовічні твори мист-ва Візантії, Вірменії та Грузії (відкрив настінні розписи в Оціндале), мозаїки в Шорет. церкві в Месхії, мініатюри та емалі). Заарешт. 10 листопада 1933, засудж. у лютому 1934 на 5 р. виправно-труд. таборів за звинуваченням у приналежності до контррев. орг-ції, яка нібито прагнула відокремити Україну від СРСР та приєднати до Німеччини; засланий до Байкал.-Амур. виправ. табору (м. Свободний, РФ). Від 1937 жив у Кутаїсі, згодом – у Тбілісі, де від 1952 працював ст. н. с. Держ. музею груз. мист-ва.

Пр.: Материалы для художественной летописи города Харькова. Х., 1914; Иллюстрации к поэме Шоты Руставели. Тифлис, 1918; Миниатюры грузинских лицевых рукописей Сионского древлехранилища в Тифлисе // Ars. Тифлис, 1918. № 2/3; Отчет о поездке в Ахалцихский уезд в 1917 г.: (Росписи в Чуле, Сафаре и Зарзме) // Изв. Кавказ. историко-археол. ин-та. Тифлис, 1923. Т. 1; К вопросу о разгруппировании эмалей Хахулдского складня // Мистецтвознавство: Зб. 1-ї Харків. секції наук.-дослідчої катедри мистецтвознавства. Х., 1928.

Літ.: Білокінь С. Велетень мистецтвознавства // ПУ. 1989. № 3; Мусієнко О. Олтар скорботи // КС. 1995. № 3.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2006