Гордон Ісак Мойсейович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гордон Ісак  Мойсейович

ГОРДО́Н Ісак Мойсейович (13(26). 10. 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – астрофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1972). Закін. Харків. ун-т (1939). Під час 2-ї світ. війни працював на буд-ві доріг. 1944–49 – ст. н. с. астроном. обсерваторії, доц. Харків. ун-ту; водночас 1946– 50 – викл. Радіолокац. академії; 1949–65 – зав. каф. Харків. зоовет. ін-ту; 1964–76 – ст. н. с. Ін-ту радіофізики та електроніки АН УРСР (Харків). Чл. Міжнар. астроном. союзу (1970). Вивчав міжпланетну плазму та позагалактичні джерела косміч. радіовипромінювання. Розробляв теорію формування відбитого від Сонця радіолокац. сигналу. З’ясував природу хромосфер. спалахів і їх вплив на атмосферу Землі. На поч. 90-х рр. виїхав до Ізраїлю.

Пр.: Новая теория вспышек Сверхновых // Нестационарные звезды. Ереван, 1957; Ускорение релятивистских электронов в Крабовидной туманности и эволюционные изменения дискретных источников // Астроном. циркуляр. 1965; О перспективах радиолокации Солнца на высоких частотах // АЖ. 1968. № 487; Interdependence between Solar Radio Bursts of Types I and III and Non-Linear Processes in the Coronal Plasma // Astrophys. Lett. 1970. Vol. 5; Radar Explorations of the Sun and the Origin of Solar Wind in the Active Regions // COSPAR, Space Research XI. Berlin, 1971.

І. М. Щетинський

Стаття оновлена: 2006