Горецький Максим Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горецький Максим  Іванович

ГОРЕ́ЦЬКИЙ Максим Іванович (Гарэцкі Максім Іванавіч; 06(18). 02. 1893, с. Мала Багатьківка, нині Могильов. обл., Білорусь – 10. 02. 1938, м. Вязьма Смолен. обл., РФ) – білоруський письменник, громадський діяч. Брат Г. Горецького. Акад. АН Білорус. РСР (1929). Зробив знач. внесок у розвиток білорус. культури, у формування нац. свідомості. Учасник 1-ї світ. війни. Закін. землемір.-агроном. (1913, м. Горкі, нині Могильов. обл.), Павлів. військ. (1916, Петроград) уч-ща. Від 1917 – у м. Смоленськ, працював у період. виданнях. Від 1919 – у м. Вільно (нині Вільнюс), де викладав у Вілен. білорус. г-зії. 1922 заарешт. за звинуваченням «у орг-ції таєм. бойових дружин з метою замаху на держ. владу». Під тиском громадськості був звільнений. Від 1923 – у Мінську, де викладав білорусознавство та білорус. мову у ВНЗах. У липні 1930 заарешт. на підставі сфабрикованого органами ОГПУ обвинувачення в приналежності до Спілки визволення Білорусі, 1931 засудж. до 5-и р. заслання у м. В’ятка (нині м. Кіров, РФ). Від 1935 – учитель рос. мови та літ-ри в школі с-ща Пісочня Смолен. обл. (нині м. Кіров Калуз. обл., РФ). У листопаді 1937 знову заарешт., у січні 1938 за рішенням судової «трійки» засудж. до розстрілу. 1957 реабіліт. Провідні теми творчості Г. – життя білорус. селянства (драм. повість «Антон», 1914; романи «Камароўская хроніка», «Віленскія камунары», 1931–32), антинар. характер війни (худож.-докум. щоденник «На імперыялістычнай вайне», 1914–19), трагізм становища білорус. митця та започаткована ним тема ГУЛАГу (незакінчені твори «Кіпарысы», 1928; «Лявоніус Задумекус», 1931–32; «Скарбы жыцця», 1932–35). Написав першу «Гісторыю беларускае літаратуры» (Вільня, 1920), у «Хрестоматии белорусской литературы» (Вильно, 1922) опубл. його проз. перекл. поеми «Слово про похід Ігорів», який вважають одним з кращих перекл. пам’ятки слов’ян. мовою. Укладач збірників білорус. фольклору, словників. Виявляв інтерес до укр. культури та літ-ри. 1928 відвідав Харків, опублікував у ж. «Червоний шлях» ст. «Білоруська література» (1928, № 5–6). Укр. мовою окремі твори Г. переклала Г. Вігурська. На батьківщині письменника створ. музей, встановлено пам’ятники в Мінську та Вязьмі.

Тв.: укр. перекл. – Віленські комунари. К., 1969; Досвітки // Білорус. рад. оповідання. К., 1979.

Літ.: Бугаёў Д. Максім Гарэцкі. Мінск, 1968; Адамовіч А. «Браму скарбаў сваіх адчыняю...». Мінск, 1980; Дасаева Т. М. Летапіс жыцця і творчасці Максіма Гарэцкага. Мінск, 1993.

І. Б. Даценко

Стаття оновлена: 2006