Горлівський хімічний завод

«ГО́РЛІВСЬКИЙ ХІМІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д» — під­приємство з виробництва хімічних матеріалів для вугільної, гірничовидобувної та військової галузей промисловості. Роз­таш. у м. Горлівка Донец. обл. Буд-во роз­почато 1931, введено в дію 1939 (завод № 64; перший дир. — М. Романов). Був запланований для виробництва вибухових речовин для потреб армії. 1940 середньомісяч. випуск товар. продукції до 1939 збільшився в 3,5 рази. У серед. жовтня 1941 обладна­н­ня було еваку­йовано до м. Кемерово (РФ), де під­приємство продовжувало випускати вибух. речовини для потреб фронту. Від­разу після звільне­н­ня Горлівщини від нім.-фашист. окупації почалося його від­новле­н­ня на поперед. місці. Довоєн. рівня виробництва під­приємство досягло до кін. 1940-х рр. Від­тоді — казен­не під­приємство з сучас. на­звою. Від 1950-х рр. на під­приємстві здійснювали по­стійне нарощува­н­ня потужностей, зокрема за рахунок модернізації існуючого осн. технол. обладна­н­ня та впровадже­н­ня інтенсифікованого технол. процесу із за­стосува­н­ням міцних кислот. сумішей і викори­ста­н­ням для охолодже­н­ня захолодженої води. 1952 запущено в екс­плуатацію першу лінію з виробництва тротилу, 1959 — другу. Після рекон­струкції першої лінії (1960–65) потуж. виготовле­н­ня тротилу у порівнян­ні з проект­ною зросла на 11 %. 1953 на «Г. х. з.» роз­почав роботу цех регенерації від­працьованих кислот, 1980 змонтовано установку селектив. від­новле­н­ня окисів азоту, 1983 — газоліфтну колону, 1989 — установку з ежекцій. скрубером для уловлюва­н­ня кислих газів після електрофільтра. Вироб-во сірчаної кислоти (оліуму) працювало від 1954 та зупинено 1987 внаслідок фіз. зноше­н­ня (приміще­н­ня пере­обладнали на виробництво сульфіту натрію для виготовле­н­ня тротилу та подачі осушеного повітря для отрима­н­ня сульфоналу). За значні досягне­н­ня в праці нач. цеху № 7 В. Анисимова нагородили орденом Леніна, старшого апаратчика цеху № 7 М. Борисова — орденом Трудового Червоного Прапора. 1991 завод пере­йшов із під­порядкува­н­ня Міністерства оборон. промисловості СРСР у під­порядкува­н­ня Міністерства машинобудува­н­ня, ВПК та конверсії (нині пром. політики) України. Внаслідок зменше­н­ня попиту на подібну продукцію 1992–95 обʼєм виробництва на «Г. х. з.» щорічно зменшувався в середньому на 21 %. 1992 тут законсервували одну з технол. ліній з виробництва тротилу, припинили випуск динітротолуолу, 1994 закрили виробництво дифенілол­пропану, 1995 — мононітрохлорбензолів. Поряд із закри­т­тям цехів у цей період здійснено рекон­струкцію виробництва карбамідоформальдегід. смол, сульфанолу, введено в дію нові виробництва: 1993 — з випуску епоксид. смол, 1994 — тех. миючих засобів. Загалом у 1990-х — на поч. 2000-х рр. під­приємство виробляло вибух. речовини, миючі засоби, смоли (епоксиднодіанові, карбамідоформальдегідні, фенолформальдегідні, олевінсульфонати), кислоти (алкінбензосульфатокислота, сірчана та ін.), товари побут. хімії (авторідини «Тосол А-40М», від­білюючий засіб «Білизна», засіб для миття посуду та столових приборів «Афол», синтет. миюча паста «Конвалія-М»), піно­утворювачі «Пеґас». 2002 знято статус казен­ного. Нині знаходиться у стані санації.

Завантажити статтю