Горлівський хімічний завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горлівський хімічний завод

«ГО́РЛІВСЬКИЙ ХІМІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д» – підприємство з виробництва хімічних матеріалів для вугільної, гірничовидобувної та військової галузей промисловості. Розташ. у м. Горлівка Донец. обл. Буд-во розпочато 1931, введено в дію 1939 (з-д № 64; перший дир. – М. Романов). Був запланований для вироб-ва вибухових речовин для потреб армії. 1940 середньомісяч. випуск товар. продукції до 1939 збільшився в 3,5 рази. У серед. жовтня 1941 обладнання було евакуйовано до м. Кемерово (РФ), де підпр-во продовжувало випускати вибух. речовини для потреб фронту. Відразу після звільнення Горлівщини від нім.-фашист. окупації почалося його відновлення на поперед. місці. Довоєн. рівня вироб-ва підпр-во досягло до кін. 1940-х рр. Відтоді – казенне підпр-во з сучас. назвою. Від 1950-х рр. на підпр-ві здійснювали постійне нарощування потужностей, зокрема за рахунок модернізації існуючого осн. технол. обладнання та впровадження інтенсифікованого технол. процесу із застосуванням міцних кислот. сумішей і використанням для охолодження захолодженої води. 1952 запущено в експлуатацію першу лінію з вироб-ва тротилу, 1959 – другу. Після реконструкції першої лінії (1960–65) потуж. виготовлення тротилу у порівнянні з проектною зросла на 11 %. 1953 на «Г. х. з.» розпочав роботу цех регенерації відпрацьованих кислот, 1980 змонтовано установку селектив. відновлення окисів азоту, 1983 – газоліфтну колону, 1989 – установку з ежекцій. скрубером для уловлювання кислих газів після електрофільтра. Вироб-во сірчаної кислоти (оліуму) працювало від 1954 та зупинено 1987 внаслідок фіз. зношення (приміщення переобладнали на вироб-во сульфіту натрію для виготовлення тротилу та подачі осушеного повітря для отримання сульфоналу). За значні досягнення в праці нач. цеху № 7 В. Анисимова нагородили орденом Леніна, старшого апаратчика цеху № 7 М. Борисова – орденом Трудового Червоного Прапора. 1991 з-д перейшов із підпорядкування Мін-ва оборон. пром-сті СРСР у підпорядкування Мін-ва машинобудування, ВПК та конверсії (нині пром. політики) України. Внаслідок зменшення попиту на подібну продукцію 1992–95 об’єм вироб-ва на «Г. х. з.» щорічно зменшувався в середньому на 21 %. 1992 тут законсервували одну з технол. ліній з вироб-ва тротилу, припинили випуск динітротолуолу, 1994 закрили вироб-во дифенілолпропану, 1995 – мононітрохлорбензолів. Поряд із закриттям цехів у цей період здійснено реконструкцію вироб-ва карбамідоформальдегід. смол, сульфанолу, введено в дію нові вироб-ва: 1993 – з випуску епоксид. смол, 1994 – тех. миючих засобів. Загалом у 1990-х – на поч. 2000-х рр. підпр-во виробляло вибух. речовини, миючі засоби, смоли (епоксиднодіанові, карбамідоформальдегідні, фенолформальдегідні, олевінсульфонати), кислоти (алкінбензосульфатокислота, сірчана та ін.), товари побут. хімії (авторідини «Тосол А-40М», відбілюючий засіб «Білизна», засіб для миття посуду та столових приборів «Афол», синтет. миюча паста «Конвалія-М»), піноутворювачі «Пеґас». 2002 знято статус казенного. Нині знаходиться у стані санації.

Літ.: Горловский казенный химический завод 1939-99: К 60-летию. Горловка, 1999.

Ю. В. Трунов

Стаття оновлена: 2006