Горловий Михайло Петрович
ГОРЛОВИ́Й Михайло Петрович (19. 10. 1952, с. Щербанівка Обухів. р-ну Київ. обл. — 31. 03. 2024, там само) — скульптор і поет. Член НСХУ (1993), НСПУ (1998). Закін. Київський художній інститут (1992; викл. В. Борисенко, І. Макогон). Працював на виробництві; гол. художником у РБУ–1 «Київзеленбуду». На творчій роботі. Учасник худож. виставок від 1978, Всесвіт. форумів «Скульптура в камені» (від 1998). Персон. виставки — у Києві (1994, 1996, 2002), м. Обухів (1994, 2002), м. Ржищів (2004; обидва — Київ. обл.). Для творчості Г. характерне використання фігурат. пластики з вирішенням обʼємів площинами, орнаментації пластики кольором та лініями. Окремі роботи зберігаються в Музеї історії Києва, Обухів. істор.-краєзнав. музеї, Музеї укр. сучас. мистецтва (Київ). Друкувався від 1970. Автор книг поезій та спогадів: «Я — скит з трипільських праглибин» (1996), «Діти Дажбога» (2000), «Дорога в Україну» (2002; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Джерела українського народу», «Амазонка на коні», «Ранок», «На прогулянці», «Зустріч», «Сонячний день» (усі — 1994), «Виростеш ти, сину», «Акробат», «Катерина» (усі — 1996), «Ню» (1997), «Тривога», «Арій», «Середземномор’я» (усі — 1999); «Трипільська серія» — «Музика», «Астролог», «Хлопчик», «Мисливець», «Дівчинка»; «Дана», «Кобзар», «Скіф», «Іван Богун», «Материнство», «Берегиня роду», «Лілея», «Хвиля», «Ярило»; пам’ятні знаки — жертвам голодомору 1932–33 (1989, Обухів), жертвам голодомору і репресій «Діва Україна» (1991; с. Щербанівка), «Тисячоліття Трипілля» (1999); мемор. дошки — В. Швецю, З. Гончаруку (обидві — 1997), П. Орлику (1999), Л. Коваленку (2003; усі — у Києві), А. Малишку (1992, Обухів), репресов. художнику М. Радишу (1998, Чернівці), Г. Косинці (1999, с. Щербанівка); погруддя Б. Грінченка (1994); пам’ятники (у співавт.) — І. Виговському (1995), медсестрі О. Ковальчук (1996; обидва — у с. Германівка), Г. Косинці (1999, с. Красне), В. Хвойці (2000, с. Трипілля; усі — Обухів. р-ну), Т. Шевченку (2002, м. Українка Київ. обл.), С. Бандері (м. Бучач Терноп. обл.), У. Самчуку (Рівне; обидва — 2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
