Горницький Любомир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горницький Любомир

ГОРНИ́ЦЬКИЙ Любомир (04. 08. 1927, с. Біча, нині Польща – 19. 01. 1970, Нью-Йорк) – піаніст і педагог. Закін. Мюнхен. муз. академію (1950; кл. фортепіано Р. Шмідт і Й. Пембауера). Удосконалював фортепіанне мист-во у Т. Андраде де Сільва в Мадриді та в М. Фенінґера в Парижі. Від 1950 концертував у Лондоні, Мюнхені, Парижі, а також у країнах Африки. 1958 здійснив концертне турне в Іспанії. Виступав солістом симф. оркестрів в Мадриді, Парижі, Нью-Йорку. У репертуарі – твори Л. ван Бетговена, Й.-С. Баха, Ґ. Генделя, В.-А. Моцарта, Ф. Шопена, Р. Шуманна, Й. Брамса, Ф. Ліста, а також укр. композиторів (В. Барвінський, В. Косенко, Л. Ревуцький та ін.). У 1950-х рр. навчав гри на фортепіано у власних студіях у Німеччині, потім у Мадриді (1954–64), від 1965 – викл. в Ун-ті Лонґ-Айленд, а також в Укр. муз. ін-ті у Нью-Йорку.

Літ.: Каранович Д. Любомир Горницький // Свобода. 1970, 7 лют.; Соневицький І. Піаніст Любомир Горницький // Там само. 1980, 16 лют.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2006