Колтоновський Андрій Павлович
Визначення і загальна характеристика
КОЛТОНО́ВСЬКИЙ Андрій Павлович (20. 08(01. 09). 1862, с. Велика Солтанівка, нині Васильків. р-ну Київ. обл. — 06. 01. 1939, c. Великі Будки, нині Ромен. р-ну Сум. обл.) — поет, перекладач. Чоловік О. Колтоновської. Навч. у духов. семінарії. 1902 заарешт. у С.-Петербурзі за участь у демонстрації. Після більшов. перевороту 1917 жив на Полтавщині. Від 1894 друкував вірші та переклади у ж. «Русское богатство», «Вѣстникъ Европы», «Журналъ для всехъ», «Міръ Божій». Автор поет. зб. «Стихотворения» (С.-Петербургъ, 1901). Відомий як перекладач поезій Т. Шевченка (частина перекладів відзначається змістовою точністю, в інших трапляються невідповідності змісту й формі оригіналу). Надрукував його «Заповіт» у ж. «Современный міръ» (1911, № 2). Із М. Славинським видав «Кобзарь» Т. Шевченка (С.-Петербургъ, 1911; Москва; Ленінград, 1933). Переклав російською мовою бл. 40 його віршів, поеми «Сон» та «Кавказ»; із польс. мови — популярну пісню, спрямов. проти царизму, а також окремі твори М. Конопніцької, А. Міцкевича.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
