Горовий Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горовий Петро  Іванович

ГОРОВИ́Й Петро Іванович (1881, х. Горових Гадяц. пов. Полтав. губ., нині знято з обліку – 03. 01. 1939, м. Харбін, Китай) – громадський та кооперативний діяч. Від 1898 – у Маньчжурії, працював на залізниці. 1918 обраний чл. Маньчжур. укр. окруж. ради, був делегов. на 4-й Укр. Далекосхід. з’їзд. Організатор і голова Центр. правління Укр. Далекосхід. крайового кооперативу «Чумак» (1919–22). У травні 1919 брав участь у 2-й сесії Далекосхід. Укр. Крайової Ради, у грудні 1920 очолював комісію з орг-ції Укр. Далекосхід. видавн. т-ва ім. Т. Шевченка. Згодом здобув від отамана Г. Семенова грамоту, яка проголошувала нац.-культурну автономію для укр. населення Далекого Сходу, та отримав матеріал. підтримку на діяльність укр. орг-цій. 1920–21 – голова ініціатив. групи для створення на Далекому Сході укр. нац. ком-тів. 26 листопада 1922 заарешт. більшовиками як один із лідерів укр. нац. руху на Далекому Сході і на Читин. процесі 1924 засудж. до смерт. кари, яка згодом була замінена 10-річ. ув’язненням. 1930 після звільнення втік до Маньчжурії, намагався організувати укр. вид-во та театр у Харбіні. Заповів своє майно місц. Укр. Нац. Колонії.

Літ.: Зелений П. Петро Іванович Горовий. Нью-Йорк; Шангай, 1949.

В. А. Чорномаз

Стаття оновлена: 2006