Городецький Степан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Городецький Степан

ГОРОДЕ́ЦЬКИЙ Степан (05. 01. 1853, с. Межигірці Станіслав. пов., Галичина, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 11. 1928, с. Вербилівці, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.) – громадський і церковний діяч. До поч. 1-ї світ. війни входив до Укр. нац.-демократ. партії, після – до Укр. нац.-демократ. об’єднання. Почес. чл. т-ва «Просвіта» (1925). Закін. г-зію у Бережанах (нині Терноп. обл.), студіював богослов’я у Львові та Римі. Після висвячення 4 р. був настоятелем Львів. духов. семінарії, потім – 5 р. капеланом митрополита Сильвестра Сембратовича. Від 1891 – у парафії с. Вербилівці. 1903–27 – рогатин. декан. 1912 іменов. папським шамбеляном. Під час облоги Львова 1918–19 – ген. вікарій і протопресвітер галицький. Співзасн. гімназій. бурси в Бережанах і укр. г-зії «Рідної школи» в Рогатині.

Літ.: Скробач С. Отець шамбелян Степан Городецький (1863–1928) // Рогатин. земля: Зб. істор.-мемуар., етногр. і побут. матеріалів. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2006