Городецький Тарас Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Городецький Тарас  Йосипович

ГОРОДЕ́ЦЬКИЙ Тарас Йосипович (28. 08. 1964, м. Червоноград Львів. обл. – 21. 09. 2006, Львів, похов. у Червонограді) – майстер писанкарства. Закін. Львів. політех. ін-т (1986). Писанкарством займався від 1989. Вів курси писанкарства у Червоногр. філії Нац. музею у Львові (1993–94). Учасник етногр. ярмарків. Вироби Г. – унікальні, самобутні, багаті на традиц. укр. символіку. У доробку – космац. та сокал. автент. писанки. Використовував стару укр. символіку («олені», «півники», «коні»). Дерево життя зображував у формі великої казк. квітки з двома великими листками, що виростає із трикутника – уособлення вогню, безсмертя, чол. і жін. сили. Серед символів – ружа, клинці, безконечник, колосся, баранячі роги, хрест, колесо, спіраль, риба, вогонь і сонце. Тло писанок – вишневе, рідше – чорне. Змальовував сценки з сільс. укр. побуту. Писав білі писанки за влас. технологією, використовуючи переважно космічні символи. Роботи експонуються у Коломий. музеї писанки (Івано-Фр. обл.), Червоногр. краєзнав. музеї, а також музеях Канади, США, Великої Британії.

Тв.: травлені писанки – «Таємниці всесвіту» (2003), «Український меандр» (2004); писанки – «Дерево життя» (2004), «Олені», «Триріг» (обидві – 2005), «Ще треті півні не співали» (2006).

Літ.: Пожоджук Д. Майстер української писанки // Нар. мист-во. 2003. № 1–2.

Д. О. Пожоджук

Стаття оновлена: 2016