Городинська Оксана Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Городинська Оксана  Василівна

ГОРОДИ́НСЬКА Оксана Василівна (01. 10. 1964, с. Конищів Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл.) – живописець, майстриня народної творчості. Чл. НСМНМУ (2003). Навч. у Моск. заоч. ун-ті мист-в (1983–86; викл. С. Нудьга), закін. Глухів. пед. ін-т (2000). Працювала кер. дит. худож. студії (1986–90). Одна з ініціаторів створення, методист-організатор (від 1991) Будинку нар. творчості у м. Могилів-Подільський Вінн. обл. Від 2003 – дир. музею «Укр. витинанка» (Могилів-Подільський). Створює живописні полотна, витинанки, писанки, графічні роботи. У писанкарстві використовує давній засіб нанесення зображення «шкрябанка» та новітню технологію травлення. Декор на площині яйця може бути як графічним у жанрах пейзажу чи квітк. натюрморту, так і суто орнаментальним, де традиції символу поєднані з автор. баченням та сучас. формою. Витинанкам Г. притаманна динам. пружність лінії, виразність силуету, афорист. глибина змісту. У живописі можна виділити два напрями: реалістичний імпресіоніст. характеру у передачі емоц. сприйняття оточуючого світу та символічний. Учасниця обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1991. Персон. – у Могилів-Подільському (1996, 2003–05). Роботи зберігаються у Музеї нар. арх-ри та побуту (Київ), Лондон. Королів. музеї, Музеї війни в Тель-Авіві. Пише вірші та істор. пісні. Авторка поет. зб. «Зорі в росах» (В., 2005).

Тв.: живопис – «Глеки, повні місячного сяйва» (1991), «Пробудження» (1992), «Трипілля. Скіфія» (2000), «Роздуми» (2004); витинанки – «Дерево пізнання» (2000), «Лісова пісня» (2001), «Послання вічності» (2003), «Знаки предків» (2004), «Та, що стереже», «Ті, що несуть сонце» (обидві – 2005).

Т. Г. Журунова

Стаття оновлена: 2006