Городнянський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Городнянський район

ГОРОДНЯ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Чернігівської області. Межує на Пн. Сх. з РФ, на Пн. – з Білоруссю. Утвор. 1923. На фронтах 2-ї світ. війни загинуло 8425 жит. Городнянщини. Під час нім.-фашист. окупації (серпень 1941 – жовтень 1943) у р-ні діяли підпіл. група, партизан. загони обл. з’єднання С. Ковпака. Пл. 1,6 тис. км2. Насел. 33 306 осіб (2001, складає 81,7 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Городня та 78 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Городня, Хоробичі. Лежить у межах Придніпров. низовини. Поверхня – пологохвиляста, моренно-зандрова рівнина з низинними болотами, на Пд. – подекуди блюдцеподібні западини. Переважають дерново-підзолисті ґрунти. Річки: Снов, Чибриж, Смячка, Крюкова, Жеведа, Замглай, Тетева, Терюха, Верпи, Мостище. Створ. 16 ставків, заг. пл. водного дзеркала 256 га. Серед корис. копалин – глина, пісок, суглинки. Побл. с. Дроздовиця видобувають торф пром. способом (потуж. торфодільниці 3 тис. т на рік). Пл. ліс. масивів 45,5 тис. га. У р-ні – місц. значення заказники Кримок, Мальча, гідрол. заказники Ананасове, Бухалицьке, Дігтярі-Вагвини, Жайворонок, Крюкова, Макишинський, болото Мох, Панська лоза, Строхове, Тарасове, Торфовище, Широкий лог, Петрушки, Городнян. дендропарк, ландшафт. заповідник Вешка. Розвинуте картоплярство та льонарство, тваринництво переважно м’ясо-молоч. напряму. Пл. с.-г. угідь 99,2 тис. га, з них ріллі – 53,8 тис. га, сіножатей та пасовищ – 43,3 тис. га. Вирощують жито, пшеницю, ячмінь, овес, льон-довгунець, картоплю та ін.; розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Працює 19 с.-г. ТОВів, 15 с.-г. кооперативів, 15 фермер. госп-в. Гол. пром. підпр-ва розташ. у райцентрі. У Г. р. – 34 заг.-осв. школи, 2 школи-інтернати, ПТУ, 3 дитсадки; центр. рай. лікарня, дільнична лікарня, 3 амбулаторії, 40 фельдшер.-акушер. пунктів, психоневрол. інтернат; 22 Будинки культури, 19 сільс. клубів, Городнянський історико-краєзнавчий музей, 37 б-к, дит. муз. школа; ДЮСШ; готель; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Новини Городнянщини». Реліг. громади: 19 – УПЦ МП, 1 – адвентистів сьомого дня, 1 – юдеїв, 1 – євангелістів християн-баптистів. Р-н має розгалужену мережу шляхів сполучення. Найбільше значення мають автомоб. і залізнич. транспорт. Протяжність автошляхів 315 км, зокрема з твердим покриттям – 245 км. На тер. Г. р. розміщено 162 пам’ятки археології та 114 пам’яток історії і культури, зокрема у низці сіл встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, побл. сіл Мощенка та Рубіж знайдено неоліт. поселення 9–8 тис. до н. е. Збереглися побудовані у 19 ст. Свято-Покров. (с. Тупичів), Свято-Успен. (с. Кузничі), Свято-Михайлів. (с. Великий Листвен), Свято-Вознесен. (с. Хоробичі) та Свято-Покровська (с. Великий Дирчин) церкви. Побл. с. Сеньківка, на кордоні України, РФ, Білорусі, – монумент Дружби народів (див. також Дружби народів парк). Серед видат. уродженців – д-ри н. мовознавець О. Біла (с. Берилівка), географ О. Діброва (с. Тупичів), фахівець у галузі біології та генетики К. Ларченко (с. Конотоп), лікар-патофізіолог А. Хомазюк (с. Мощенка); правозахисник, політ. діяч Л. Лук’яненко (с. Хрипівка); поет, прозаїк, перекладач П. Дорошко (с. Тупичів), прозаїк М. Ломонос (с. Вихвостів), поет, літературознавець А. Мойсієнко (с. Бурівка); спортсмен (важка атлетика) О. Дєговець (с. Здрягівка).

І. С. Стародубець

Стаття оновлена: 2006