Розмір шрифту

A

Городок

ГОРОДО́К — місто Хмельницької області, райцентр. Знаходиться на р. Смотрич (притока Дністра), за 50 км від обл. центру. Залізнична ст. Вікторія. Авто­станція. Площа 17,4 км2. Насел. 16 484 особи (2001, складає 100,3 % до 1989), пере­важно українці. Вперше згадується у реєстрі поселень Поділ. воєводства Польщі 1493 під на­звою Новодвор (від кін. 15 до серед. 16 ст. — у власності магнатів Новодворських). У джерелах 1524 значилось вже як Бедрихів Городок. Частина дослідників стверджує, що нинішнє місто мало таку назву й до того, як воно належало Новодворським, і було засн. у 1-й пол. 15 ст. земле­власником Бедрихом, якому 1414 князь Вітовт пере­дав низку сіл у Смотриц. волості. Від серед. і до кін. 16 ст. Г. належав пере­важно генералу Гербурту та шляхтичу Свірчу, з не­знач. пере­рвами протягом 17–18 ст. — магнатам Замойським, у 1-й чв. 19 ст. — барону Гейсмару. Остан. власником Г. від 1875 була родина Вино­градських. Кілька разів за­знавав руйнувань від монголо-татар, зокрема одного з найбільших 1550. Городчани брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 20 червня 1653 під Г. від­бувся стихій. бунт козаків проти політики геть­мана Б. Хмельницького, який призвів до зриву походу його війська на зх.-укр. землі. 1672–99 — у межах кордонів Осман. імперії. Під час нар. пов­ста­н­ня 1702 на Прав­обереж­жі чимало міщан при­єд­налося до загонів Ф. Шпака, які діяли в р-ні Г. і Сатанова (нині смт Городоцького р-ну Хмельн. обл.), у ході селян.-гайдамац. пов­ста­н­ня на Поділ­лі 1734 — до пов­станців Медведя (Медведенка). Від 1737 до 1833 тут діяв орден Францисканців. Залишені францисканцями приміще­н­ня зайняв орден Сестер милосердя, який зʼявився у Г. ще 1774. Черниці лікували хворих та на­вчали дівчаток. Згодом, після придуше­н­ня польс. пов­ста­н­ня на Поділ­лі, орден Сестер милосердя був закритий (1833) рос. урядом. 1786 королів. грамотою одержав право м-ка. Від 1795 — повіт. містечко Поділ. намісництва у складі Росії. 1796 затверджено герб: у центрі червоного поля — срібна стіна, по обидва боки від якої височіли золоті гори. 1837 під­приємець Гейсмар збудував у Г. цукр. завод (другий в Україні). На­прикінці 19 ст. тут діяли 6 цегел., 2 черепичні, 4 гончарні, 10 шкір., канат. і свічк. заводи, 23 ремісн. під­приємства. Славилася ф-ка з роз­пису фарфору, який привозили навіть з Чехії, зокрема Праги та Карлових Вар. На 1866 у м-ку проживало 4060 осіб, 1909 — 11 150 осіб. 2–4 серпня 1914 побл. Г. від­булася перша битва між австро-угор. кавалер. дивізією і частинами 8-ї армії рос. генерала О. Брусилова. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Мешканці чинили тривалий опір комуніст. режимові, за що за­знали ре­пресій. 1923 та на­ступні роки в Г. було ліквідовано низку, як стверджують архівні документи, «великих шпигунських організацій». Їх більшов. влада повʼязувала з польс. роз­відкою. Від 8 липня 1941 до 25 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У боях за звільне­н­ня міста загинуло 240 рад. воїнів, на фронтах 2-ї світової війни — понад 300 городчан. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Від 1957 — місто рай. під­порядкува­н­ня. У жовтні 2004 було здійснено пере­похова­н­ня вояків австр. армії, які загинули у роки 1-ї світової війни. Гол. під­приємства: ТОВи — «Говер» (вер­статобудува­н­ня), «Городок­консервомолоко», «Городоцент консерв. комбінат»; приватні під­приємства «Городоцент цукр. завод», «Полімер» (канцтовари, упаковка). У Г. — 5 шкіл, 4 дитсадки, ДЮСШ; муз. та художня школи, б-ка, Будинок культури, Городоцький крає­знавчий музей; лікарня, поліклініка, СЕС; римо-катол. духовна семінарія, Ін­ститут богослов. наук (памʼятка архітектури кін. 18 ст.), Будинок милосердя. Є готель, від­діл. 5-ти банків. Діють 4 фольклорні ансамблі польс. пісні і танцю, від­діл. Спілки поляків та товариство «Полонія». Виходить рай. г. «Городоцький вісник». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ, християн віри євангельської, свідків Єгови. На тер. сучас. міста виявлено рештки поселе­н­ня трипіл. культури 3 тис. до н. е., похова­н­ня доби бронзи 2 тис. до н. е. та 27 житл. і госп. споруд ран­ньословʼян. поселе­н­ня 6–7 ст. Встановлено памʼятники М. Грушевському та воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, насипано символіч. курган памʼяті жертв політ. ре­пресій. У Г. народилися д-ри н. фахівець у галузі механіки Б. Ковальчук, агроном-плодоовочівник В. Марковський, право­знавець О. Петришин; жили та працювали політ. діяч та промисловець О. Слободян, поет І. Іов.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
6
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
31454
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
294
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 181
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 11): 110.5% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Городок / І. В. Олійник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-31454.

Horodok / I. V. Oliinyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-31454.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору