Горохівський Левко Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горохівський Левко  Федорович

ГОРОХІ́ВСЬКИЙ Левко Федорович (справж. – Леон Теодорович; 15. 02. 1943, с. Носів Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) – громадський і політичний діяч. Нар. депутат України (1990–94, 1994–98). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1998). Закін. Львів. політех. ін-т (1965). Працював майстром рембудтресту м. Рівне, кер. архіт.-буд. групи у Терноп. філіях проект. ін-тів (1967–69). За антирад. агітацію і пропаганду 1969 заарешт. і засудж. до 4 р. таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Після звільнення працював у філії проект. ін-ту «Укрсільгосптехпроект», на комбайн. з-ді у Тернополі. Зазнав утисків і переслідувань. Від 1988 – чл. Укр. Гельсін. спілки, від 1989 – голова її Терноп. обл. орг-ції. Брав участь у створенні на Тернопільщині НРУ. Від 1990 – голова, 1992–95 – заст. голови УРП (згодом – УРП «Собор»). У ВР України – чл. Комісії з питань держ. суверенітету, ядер. політики та ядер. безпеки (1990– 94), Комісії (згодом Ком-ту) з питань ядер. політики та ядер. безпеки (1994–98). Від 1997 – голова Терноп. обл. орг-ції, чл. Центр. проводу Респ. християн. партії. 1999 повернувся в УРП. Почес. проф. Терноп. тех. ун-ту (1997). Засн. г. «Тернистий шлях» та «Бюлетень Тернопілля».

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2006