Гороховатський Ярослав Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гороховатський Ярослав  Борисович

ГОРОХОВА́ТСЬКИЙ Ярослав Борисович (17. 09. 1925, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. – 28. 05. 1976, Київ) – хімік. Д-р хім. н. (1968), проф. (1971). Чл.-кор. АН УРСР (1972). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1950). Відтоді працював в Ін-ті фіз. хімії АН УРСР: 1962–66 – заст. дир. з наук. роботи, 1966–74 – заст. дир. і зав. відділу. Вивчав гетероген. каталіз, закономірності кінетики, макрокінетики та механізму неповного окиснення вуглеводнів. Розробив каталітич. спосіб отримання етилену, циклогексанолу і циклогексанону; прямий оригін. метод виявлення радикально-ланцюг. механізму гетерогенно-гомогенних каталітич. процесів. Відкрив принципово нове явище в галузі каталізу – фотокаталітич. ефект пам’яті. Дослідив неповне окиснення олефінів, що є одним із найперспективніших методів перероблення нафтових газів.

Пр.: Электронное взаимодействие кислорода и этилена с серебром. Москва, 1958; Неполное каталитическое окисление олефинов. К., 1964 (співавт.); Гетерогенно-гомогенные реакции. К., 1972 (співавт.); Propylene and Oxygen chemosorption on cupric oxide catalysts // J. Catalysis. 1973. Vol. 28, № 3; Розвиток досліджень з каталізу в Академії наук УРСР // Вісн. АН УРСР. 1975. № 11.

В. О. Зажигалов

Стаття оновлена: 2006