Горошко Олег Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горошко Олег  Олександрович

ГОРО́ШКО Олег Олександрович (01. 01. 1925, с. Нечаївка, нині Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл.) – фахівець у галузі механіки і прикладної математики. Д-р фіз.-мат. н. (1970), проф. (1972). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ун-т (1955). Від 1958 (з перервою) працював у Ін-ті механіки АН УРСР (Київ): від 1968 – зав. вiддiлу механiки конструкцiй з композит. матерiалiв; 1965–68 – заст. нач. наук.-органiзац. вiддiлу Президiї АН УРСР; 1975–85 – зав. каф. теор. механіки, 1985–99 – проф. цієї ж каф., від 1999 – пров. н. с. каф. напівпровідник. електроніки Київ. ун-ту. Наук. дослiдж.: теорiя коливань, динамiка конструкцiй з рухомим навантаженням, аналiт. динамiка спадкових систем, механiка композит. матерiалiв, теорiя гiроскопiв.

Пр.: Динамика нити переменной длины. 1962 (співавт.); Динамика упругой конструкции в условиях свободного полета. 1965; Введение в механику упругих объектов переменной длины. 1971 (співавт.); Введение в механику деформируемых одномерных тел переменной длины. 1971; Двохвильові процеси в механічних системах. 1991 (співавт.); Гіроскопічні системи: Навч. посіб. 1994 (усі – Київ).

Н. П. Пучко

Стаття оновлена: 2006