Горошников Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горошников Борис  Іванович

ГОРО́ШНИКОВ Борис Іванович (24. 07. 1918, м. Красноярськ, РФ – 06. 07. 1982, Київ) – геолог, петрограф. Д-р геол.-мінерал. н. (1973). Закін. Томський ун-т (1942). Відтоді працював на вироб-ві. Від 1953 з перервою – в Ін-ті геол. наук АН УРСР (Київ): ст. н. с. (1965–69); 1959–65 – в Ін-ті мінерал. ресурсів АН УРСР (Сімферополь): від 1959 – вчений секр., від 1961 – зав. відділу петрографії; від 1969 – в Ін-ті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (Київ): від 1976 – зав. відділу мінералогії рудних родовищ. Працював у Німеччині в геол. орг-ції, де займався вивченням рудних родовищ. Наук. дослідж. в галузі мінералогії і петрографії докембрій. кристал. утворень і родовищ корис. копалин. Г., зокрема, встановив геохім. ознаки лужно-метасоматич. типів рідкісноземел. родовищ, які використовувались для виявлення конкретних перспектив. ділянок у пошук.-розвід. роботах.

Пр.: Геологическое строение южной части Саксаганского района. 1958 (співавт.); Геология Криворожских железорудных месторождений. Геологическое строение и железные руды месторождения им. Дзержинского. 1962 (співавт.); Рудничная геология на железорудных месторождениях. 1962; Гранитоидные породы Приазовья и перспективы использования их в керамическом и стекольном производствах. 1963 (співавт.); Петрология высокоглиноземистых кристаллических пород докембрия Украины. 1971; усі – Київ.

І. Ф. Шраменко

Стаття оновлена: 2006