Горський Олександр Валентинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горський Олександр  Валентинович

ГО́РСЬКИЙ Олександр Валентинович (12(24). 07. 1898, м. Олександрія Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 26. 05. 1983, Київ) – один із організаторів вітчизняного кіновиробництва. Батько А. Горської. Закін. Ленінгр. ін-т кіноінженерів (1937). Під час воєн. дій 1918–20 був асист. реж. укр. театрів у Вінниці та Житомирі. 1931–32 очолював Ялтин. кінофабрику; 1933–41 – нач. вироб-ва тресту «Востокфільм», заст. дир., дир. з вироб-ва кіностудії «Ленфільм». 1943–53 очолював Київ. кіностудію худож. фільмів, у цей час на студії знято стрічки «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б. Барнет), «Третій удар» (1948), «Тарас Шевченко» (1951, обидві – реж. І. Савченко), «Максимко» (1952, реж. В. Браун). 1953–61 – дир. Одес. кіностудії худож. фільмів, серед знятих у цей період фільмів – резонансні на той час «Весна на Зарічній вулиці» (1956, реж. М. Хуциєв і Ф. Миронер), «Два Федори» (1959, реж. М. Хуциєв), «Спрага» (1960, реж. Є. Ташков). Під час кер-ва студією кіноактора Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1963–73) Г. сприяв творчому становленню І. Миколайчука, Р. Недашківської, К. Степанкова, Б. Брондукова, А. Лефтій.

Літ.: О. В. Горський [Некролог] // На екранах України. 1983, 4 черв.; З оповідей Олександра Горського // Кіно-Театр. 2001. № 4.

О. В. Зарецький

Стаття оновлена: 2006