Горчаков Олександр Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горчаков Олександр  Кирилович

ГОРЧАКО́В Олександр Кирилович (02 (15). 07. 1900, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 11. 08. 1960, Київ) – хірург-ендокринолог. Батько Галини та Надії Горчакових. Д-р мед. н. (1950), проф. (1950). Засл. діяч н. УРСР (1954). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1988). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін-т (1924). Працював лікарем. Від 1933 – у 2-му Харків. мед. ін-ті: 1939–40 – доц.; під час 2-ї світ. війни – військ. лікар; 1944–50 – у Харків. стоматол. ін-ті (нині Укр. мед. стоматол. академія, Полтава): зав. каф. заг. хірургії, заст. дир. з наук. і навч. роботи; 1950–55 – дир. Київ. стоматол. ін-ту, водночас 1951–60 – у Київ. мед. ін-ті: проф. каф. заг. хірургії, зав. каф. хірургії. Гол. ендокринолог МОЗ УРСР (від 1951). Вивчав етіологію та патогенез зобної хвороби, зокрема автор її патогенет. класифікації. Розробляв методи оператив. втручань на щитоподіб. залозі та наднирниках; удосконалив методику радикал. операції субтотальної струмектомії. Одним з перших в Україні з лікув. метою застосував радіонукліди.

Пр.: Зоб, его профилактика и лечение. К., 1951; Что такое зоб. К., 1952; Зобная болезнь, клиника, профилактика и лечение. К., 1955; Опыт лечения больных гипертиреоидной формой зобной болезни радиоактивным изотопом йода // ВД. 1955. № 8 (співавт.); Зобная болезнь. К., 1956 (співавт.); Опыт хирургического лечения заболеваний щитовидной железы // Новый хирург. арх. 1959. № 2.

Літ.: Александр Кириллович Горчаков // ВД. 1960. № 8; Черенько М. П. Пам’яті Олександра Кириловича Горчакова: До 100-річчя з дня народж. // КХ. 2001. № 9.

І. В. Комісаренко, А. П. Степаненко

Стаття оновлена: 2006