Горчакова Олена Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горчакова Олена  Петрівна

ГОРЧАКО́ВА Олена Петрівна (03. 06. 1924, м. Сталіно, нині Донецьк – 21. 11. 2006, там само) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Засл. арт. УРСР (1961). Лауреат 1-го Респ. фестивалю «Перша українська театральна весна» (Київ, 1958). Учасниця 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. хореогр. уч-ще (1941; викл. К. Васіна, Н. Верекундова, Б. Таїров). У 1944–67 – арт., 1971–80 – педагог-репетитор Донец. театру опери та балету. Балерина лірико-романтич. плану. Вишуканий академізм класич. танцю, тонке відчуття хореогр. стилів у її творчості поєднувалися з умінням створювати психологічно правдивий характер. Поставила хореогр. мініатюри «Етюд» (на музику Ф. Шопена), «Місячне світло» (на музику К. Дебюссі), «Поема» (на музику З. Фібіха; усі – 1960–67).

Партії: Марія («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова), Одетта-Одилія, Аврора, Маша («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Жізель (однойм. балет А. Адана), Нікія, Кітрі («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Мавка («Лісова пісня» М. Скорульського), Лілея (однойм. балет К. Данькевича), Парася, Марічка («Сорочинський ярмарок», «Чорне золото» В. Гомоляки), Джульєтта («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва).

Тв.: Размышления в затянувшемся антракте. Д., 1998.

Ю. О. Станішевський, Л. П. Яблонська

Стаття оновлена: 2006