Горчинський Анатолій Аркадійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горчинський Анатолій  Аркадійович

ГОРЧИ́НСЬКИЙ Анатолій Аркадійович (22. 07. 1924, м-ко Фастів, нині місто Київ. обл. – 06. 01. 2007, Тернопіль) – режисер, композитор, співак (баритон). Нар. арт. України (1994). Лауреат низки міжнар. та всеукр. фестивалів. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2004). Закін. Київ. муз. уч-ще (1950) та Київ. ін-т театр. мист-ва (режисер. відділ, 1955; кл. М. Крушельницького). Працював реж.-постановником Львів. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (1957–66); гол. реж. Львів. ТЮГу (1966–68), Хмельн. (1968–73) та Рівнен. (1973–74) муз.-драм. театрів; реж.-постановником Терноп. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (1974– 93). Від 1993 – на творчій роботі. Пісенна творчість Г. мала лірико-побут. спрямованість, за жанр. ознаками наближалася до автор. акустич. пісні. Співпрацював з поетами С. Шевченком, Б. Демківим та ін. Автор музики майже до всіх поставлених ним вистав.

Тв.: пісні – «Росте черешня в мами на городі», «Приїжджайте частіше додому» (обидві – сл. М. Луківа), «Червона троянда», «Чужа мила» (обидві – сл. Л. Татаренка), «Троянди на пероні» (сл. О. Богачука), «Вальс» (сл. Б. Олійника), «Свята ніч» (сл. В. Ковтуна), «Розквітло кохання» (на власні слова).

Вистави: «Безприданниця» О. Островського (1961), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (1964), «Сільва» І. Кальмана (1965), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1971), «Таке довге, довге літо» М. Зарудного (1975), «Сучасна історія» О. Галіна (1982), «Рядові» О. Дударева (1985), «Діти Арбату» за А. Рибаковим (1989), «Пошились у дурні» М. Кропивницького (1991), «Як наші діди парубкували» В. Канівця (1992).

І. І. Папуша

Стаття оновлена: 2006