Горшков Микола Дорофійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горшков Микола  Дорофійович

ГОРШКО́В Микола Дорофійович (25. 09. 1923, м. Сміла Київ. губ., нині Черкас. обл.) – живописець. Батько І. Горшкової. Чл. НСХУ (1976). Закін. Київ. худож. ін-т (1950; викл. К. Єлева, А. Петрицький). Відтоді працював у Молд. РСР: живописцем міського промкомбінату м. Бєльці; від 1951 – викл. малюнку, живопису та композиції, 1952–55 – зав. навч. частини Респ. худож. уч-ща Молдавії (Кишинів); 1955–64 – живописець Київ. т-ва художників; 1964–88 – у Худож. фонді УРСР. Учасник мист. виставок від 1950. Створює портрети, натюрморти, пейзажі.

Тв.: «Ранок» (1950), «Студенти» (1953), «До школи» (1958), «Підкорювачі космосу» (1963), «Ленін і діти» (1966), «Гопак» (1972), «Особливе завдання» (1974), «Розвідники», «Однополчани» (обидва – 1978), «У лабораторії» (1980), «Подвиг розвідника Кузнецова» (1981), триптих «Партизани» (1982), «Пісня Перемоги», «Генерал М. Ватутін» (обидва – 1985), «Корчагінці» (1987).

О. А. Дубинський

Стаття оновлена: 2006