Горячев Єлисей Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горячев Єлисей  Іванович

ГОРЯ́ЧЕВ Єлисей Іванович (1892 – 12. 12. 1938) – радянський військовий діяч. Комкор (1935). Нагородж. трьома орденами Червоного Прапора (двічі 1922, 1930). Учасник 1-ї світ. війни. У Червоній армії від травня 1918. Воював у складі 1-ї Кінної армії. Відзначився під час польс.-рад. війни 1920, зокрема у боях побл. м. Радивилів (нині Рівнен. обл.). Після війни – на команд. посадах: у 1938 – командувач Армій. групи військ Київ. військ. округу. Був одним із членів суду над маршалом М. Тухачевським, однак згодом сам зазнав переслідувань, і, щоб уникнути арешту, покінчив життя самогубством.

Р. О. Чеверда

Стаття оновлена: 2006