Горячев Єлисей Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Горячев Єлисей Іванович


Горячев Єлисей  Іванович

ГОРЯ́ЧЕВ Єлисей Іванович (1892 – 12. 12. 1938) – радянський військовий діяч. Комкор (1935). Нагородж. трьома орденами Червоного Прапора (двічі 1922, 1930). Учасник 1-ї світ. війни. У Червоній армії від травня 1918. Воював у складі 1-ї Кінної армії. Відзначився під час польс.-рад. війни 1920, зокрема у боях побл. м. Радивилів (нині Рівнен. обл.). Після війни – на команд. посадах: у 1938 – командувач Армій. групи військ Київ. військ. округу. Був одним із членів суду над маршалом М. Тухачевським, однак згодом сам зазнав переслідувань, і, щоб уникнути арешту, покінчив життя самогубством.

Статтю оновлено: 2006