Горячко Лідія Григорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Горячко Лідія  Григорівна

ГОРЯ́ЧКО Лідія Григорівна (04(17). 12. 1913, с. Вільшанка, нині смт Кіровогр. обл. – 02. 08. 1993, Київ) – перекладачка. Чл. СПУ (1966). Закін. Київ. ун-т (1941). Учителювала. Перекладала з болгар. мови: романи «На життя і смерть» Д. Ангелова (1957), «Республіка дощів» С. Даскалова (1974); повісті «Воля» М. Горчивкіна (1960), «Танго» Г. Караславова (1978; 1985); зб. оповідань «Іванчові пальчики» Єлина Пелина (1960), «Сільські душі» С. Даскалова (1962); кн. «Болгарські смішинки» (1969; 1984; 1990); окремі твори Н. Антонова, Д. Асенова, К. Бєлева, М. Грубешлієвої, К. Калчева, Л. Каравелова, А. Каралійчева, Х. Пелітева, Т. Павлова, Н. Месечкова, А. Константинова, С. Минкова, Д. Фучеджієва опубл. у зб. «Болгарський гумор і сатира» (1974), «Сучасна болгарська новела» (1977), «Веселий ярмарок» (1985). Авторка низки статей про болгар. літ-ру та укр.-болгар. літ. зв’язки. 1979 нагородж. Золотим почес. знаком Всенар. ком-ту болгар.-рад. дружби. Усі переклади Г. опубл. у Києві.

В. О. Захаржевська

Стаття оновлена: 2006