Господарські об’єднання - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Господарські об’єднання

ГОСПОДА́РСЬКІ ОБ’Є́ДНАННЯ – сукупність самостійних суб’єктів господарювання (підприємств, господарських товариств тощо), які об’єднують виробничу, наукову, комерційну та іншу господарську діяльність для захисту спільних інтересів, координації зусиль у розв’язанні складних технічних, технологічних, фінансових, соціально-економічних проблем, реалізації цільових програм і проектів інвестиційного, науково-технічного чи екологічного характеру. Відповідно до законодавства України, Г. о. формуються добровільно на основі договору або створюються за рішенням власника (уповноваженого держ. органу) з урахуванням вимог антимонопол. законодавства. У госп. практиці можуть створюватися і функціонувати асоціації, комбінати, концерни, корпорації, пром.-фінанс. групи, союзи, трести, холдинги, консорціуми, пароплавства, залізниці, держ. та ін. об’єднання. Залежно від характеру взаємин між об’єднанням та його чл., розрізняють Г. о. координац. і субординац. типів. Перші займаються координацією осн. госп. діяльності чл. Г. о. і можуть виконувати одну або кілька вироб.-госп. й управлін. функцій щодо них (асоц., союзи, корпорації, пром.-фінанс. групи тощо); другі спеціалізуються на упр. діяльністю підпр-в, що входять до складу Г. о., залежно від субординац. характеру зв’язків у ньому на підставі фінанс. залежності чи договору про централізацію знач. частини управлін. функцій (холдинги, концерни та ін.). За ступенем майнової відокремленості підпр-в, що входять до складу об’єднаної володінням акцій (паїв) чи договором господарської системи, виділяють Г. о. самостій. підпр-в, які володіють відокремленим майном, і Г. о., що мають структуру холдингу. Гол. ознакою класифікації Г. о. першої групи є різний ступінь централізації упр. в окремих їх видах: асоц. (не втручається у вироб. і комерц. діяльність чл. об’єднання); корпорація (здійснює делеговані їй деякі повноваження централізов. регулювання їхньої діяльності); концерн (спеціалізується на упр. централізов. вироб.-госп. діяльністю); держ. об’єднання (комбінат, трест) – спеціалізуються на упр. діяльністю держ. підпр-в на основі широких повноважень, переданих уповноваженими держ. органами. Ін. Г. о. класифікують у самост. види за побіч. ознаками екон.-правового характеру (особливості організац.-екон. інтеграції у консорціумах, синдикатах та ін.).

Інтереси Г. о. як сукупності госп. суб’єктів представляє центр. госп. орг-ція, створювана його засн. на засадах підпр-ва. Рішенням засн. виконання функцій Г. о. може бути покладене на одного з його чл. Об’єднання в особі центр. госп. орг-ції за рішенням засн. наділяється спец. управлін. (координац.) компетенцією щодо його чл., а за законом набуває заг. правоздатності суб’єкта колектив. підприємництва, якщо ін. не передбачене його установ. документами. Згідно із законодавством, чл. Г. о. зберігають свою організац. самостійність. Порядок майнових відносин у Г. о. встановлюють його засн. Майно, добровільно передане Г. о. підпр-вами, зокрема майно держ. підпр-в, яким вони мають право самостійно розпоряджатися, а також набуте у ході госп. діяльності та на ін. підставах, не заборонених законом, є колектив. власністю Г. о. Майно держ. об’єднань залишається у держ. власності, якщо ін. не передбачене установ. документами. Частина прибутку підпр-в, що входять до складу держ. об’єднання, може вилучатися для створення спіл. фондів розвитку вироб. і соц. інфраструктури. Г. о. не відповідає за зобов’язаннями держави, а держава – за зобов’язаннями Г. о. Об’єднання не відповідає також за зобов’язаннями своїх чл., а вони – за зобов’язаннями Г. о., якщо ін. не передбачене установ. документами об’єднання. Упр. у добровіл. Г. о. будується на принципах колегіальності, створення представниц. і незалеж. контрол. органів, розподілу нормотвор., виконав. та контрол. компетенції між різними його органами й верховенства заг. зборів його чл., а у Г. о., створ. у директив. порядку, – на принципах самоврядування держ. підпр-в, поєднання колегіальності та єдиноначальності у кер-ві діяльністю Г. о. і його чл. Принципами упр. у Г. о., що мають структуру холдингу, є неучасть дочір. підпр-в у вирішенні стратег. питань розвитку холдинг. компанії та вирішал. вплив останньої на відповідні рішення дочір. підпр-ва завдяки володінню більшістю голосів на заг. зборах. Чл. Г. о. можуть вийти з його складу у порядку, встановленому установ. документами, зі збереженням взаєм. зобов’язань. Ліквідація і реорганізація Г. о. здійснюються за рішенням засн. або на ін. підставах, передбачених законодавством.

Літ.: Лаптев В. В. Экономика и право. Москва, 1981; Мамутов В. К., Чувпило О. О. Господарське право зарубіжних країн. К., 1996; Дерев’янко Б. В., Грудницька С. М. Державне регулювання функціонування промислово-фінансових груп у сфері підприємницької діяльності. К., 2005.

В. К. Мамутов

Стаття оновлена: 2006