Колцуняк Гнат Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колцуняк Гнат  Миколайович

КОЛЦУНЯ́К Гнат Миколайович (15. 06. 1888, с. Яворів, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 1937, урочище Сандормох побл. м. Медве­­ж’є­горськ, Карелія, РФ) – живописець і графік. Брат М. Колцуняк-Кузьми. Чл. Етногр. секції НТШ (1921), Етногр. т-ва АН УРСР (1929). У Львові навч. в Ун-ті (1908), закін. архіт. ф-т політех­ні­ки (1910). Створив декорації для маскараду укр. студент. т-ва «Ос­­но­­ва» (1912). Служив в австр. армії (1914–18), УГА. Після прого­лошення ЗУНР у листопаді 1918 створив в УГА військ. оркестр і як диригент брав з ним участь в урочистостях Коломиї. Працював у Львові та Коломиї. Від 1920 – у Києві: співроб. істор. музею, викл. музики й малювання у школі. Брав участь у виставках укр. промислу в Коломиї (1912) та Гуртка діячів укр. мист-ва у Льво­­ві (1923). Осн. галузі – книжк.-журнал., ужитк. графіка. У творчості львів. періоду звертався до прийомів сецесії, особливо до її «гуцул.» версії. Виконав обкладинки книжк. серії львів. вид-ва «Новітня бібліо­тека» (проект збе­­рігається в Нац. музеї у Львові), заставку для часопису «Неділя» (усі – 1912), ілюстрації для «Ілю­­строваної України» (1914); ювіл. листівки з портретом Т. Шевчен­­ка (Коломия, 1914); обкладинки до книжок «Смерть Бога» М. Яц­кі­ва (Л., 1913), «Народна ноша» Леся Мартовича (1918), «Дикий ви­ноград» Т. Горобця (1921), «Мо­­й­­сей» І. Франка (1922; усі – Львів; Київ). Проектував стінні роз­­писи, орнаменти для керам. і де­­рев’яних виробів (таріль із гербом укр. Галичини, майоліка, 1913), шпалери для залу Укр. нар. до­му в Коломиї (1914). Автор кн. «Народні хрести в Коломийщині» // «Матеріали до української етнології» (Л., 1919). Заарешт. 3 січня 1933, звинувач. у приналежності до УВО, 11 березня піс­­ля числен. допитів і тортур визнав причетність, а 19 травня від­­мовився від влас. свідчень. Засудж. до 5-ти р., вирок замінено до 3-х р. Розстріл. 1937. Реабіліт.

Літ.: Арсенич П. Трагічна доля Гната Колцуняка // Галичина. 1998, 11 лип.; Його ж. Жертва віри в українізацію // Реабіліт. історією. Івано-Фр. обл. Т. 1. Ів.-Ф., 2000.

ДА: Архів СБУ. Спр. 66 576.

Ю. О. Бірюльов, П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2014