Готель - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Готель

ГОТЕ́ЛЬ (франц. hôtel, від лат. hospitalis – гостинний) – будинок з умебльованими кімнатами, призначений для тимчасового проживання. Подібні заклади виникли в давнину – караван-сараї, заїжджі, гостинні двори. Вулиця заїжджих дворів 18–19 ст. збереглася у м. Кременець, нині Терноп. обл. Сучас. типол. рис Г. набули у серед. 19 ст., коли під Г. перебудовували прибутк. житл. будинки у центрах Одеси, Києва, Катеринослава (нині Дніпропетровськ), Львова. Наприкінці 19 ст. споруджували багатоповерх. Г. з кімнатами для проживання. Г. називалися: «Пале-Рояль» і «Континенталь» в Києві, «Савой» у Вінниці, «Париж» у м-ку Крижопіль, нині смт Вінн. обл. Будинки Г. проектували відо-мі зодчі, зокрема Г. Артинов, О. Бернардацці, М. Васильєв, Г. Гельмер, В. Городецький, А.-Ф. Краусс, Г. Шлейфер. Над оздобленням фасадів та інтер’єрів працювали також скульптори і монументалісти. Зміна стиліст. спрямованості у буд-ві Г. простежується в арх-рі Львова, Одеси, Києва та Харкова. У формах неоренесансу вирішено фасади найбільших Г. Львова – «Ґранд-отелю» (1898; арх. Є. Герматник, Л. Марконі), а також «Жорж» (1901; побудов. за проектом Ф. Фельмера і Г. Гельмера), поєднанням форм неоренесансу і укр. модерну є арх-ра «Народного готелю» (1904; арх. М. Лужецький). Для Г., зведених в Одесі та Харкові, характерне блокування з ін. типами споруд – пасажами, банками, біржами, кінотеатрами. Харків. арх. М. Васильєв майстерно об’єднав Міський купец. банк і Г. «Асторія», зведений 1913 на пл. Павлівська. Найкращим Г. Одеси є «Брістоль» (1899; арх. О. Бернардацці). Один із найбільших Г. Харкова – «Інтернаціональ» (1932, проект Г. Яновицького у формах конструктивізму; 1956 перебудов. під назвою «Харків»). Г. «Донбас» у Донецьку відображає архіт. естетику 30-х рр., орієнтов. на використання стилізов. форм класики (1935; арх. І. Речаник і А. Шувалова). В архіт. ансамбль відбудов. Хрещатика увійшов. Г. «Москва» (нині «Україна»; 1954–61, арх. А. Добровольський, Б. Приймак, В. Созанський, А. Мілецький, А. Косенко). Під час кампанії боротьби з надмірностями в буд-ві та арх-рі О. Кириченко зменшив висоту Г. Однак у центрі міста була потрібна значна кількість комфорт. номерів. У 60-і рр. було заборонено будувати будь-які громад. споруди. Київ. арх. М. Губов, І. Ланько, І. Андреєв і К. Джанашія 1957 розробили типовий проект Г., за яким зведено 4- і 5-поверх. Г. «Україна» (Луцьк), «Запоріжжя» (Запоріжжя), «Тернопіль» (Тернопіль), «Ужгород» (Ужгород). Ці споруди не становлять арх. цінності, незручні в експлуатації. Найбільші Г. сучас. України – 11-поверх. «Дніпропетровськ» (на 1000 місць, 1969; арх. В. Зуєв). Новатор. пошуки втілено у буд-ві 1-го в Україні великопанел. Г. «Дніпро», побудов. у Києві на пл. Європейська (1965; арх. Н. Чмутіна, В. Єлізаров). Під час спорудження вперше застосовано збір. залізобетон. каркас, навісні стінові багатошарові панелі. Проектування сучас. Г. здійснюється на основі Буд. норм і правил. Кількість місць у мотелях і кемпінгах: у Г. заг. типу – 15, 15, 50, 100, 200, 300, 400, 500, 800 і 1000; у турист. і курорт. Г. – 300, 500, 800 і 1000; у мотелях та у кемпінгах – не більше 300. Споруди Г. і мотелів проектуються не вище 16-ти поверхів, а кемпінги – трьох. Держ. буд. норми сучас. України дозволяють споруджувати Г. не більше 25-ти поверхів. Для житл. частини номерів прийнято нормат. засади житла (опалення, вентиляція, водопостачання, каналізація). Збільшувалася питома вага приміщень обслуговування Г. – перукарні, ресторани, бенкет. зали, казино, пральні, басейни і сауни. Приміщення обслуговування сучас. Г. за фіз. розмірами мають такий самий об’єм, як житл. блок. Розроблено два варіанти розміщення обслуговуючих приміщень – в подіумі житл. блоку (готель «Київ» у Києві, 1973; арх. Р.-Е. Гупало, В. Єлізаров, І. Іванов) або виносяться в окремий об’єм (готель «Шахтар» у Донецьку, 1970; арх. Л. Штейнфаєр). У складі громад. споруди круп. сучас. готелів – приміщення заг.-міського, інколи заг.-держ. значення – конференц-зали, тенісні корти, бенкетні зали. В Україні найбільш комфорт. Г. споруджено у 80–90-х рр. на замовлення АТ «Інтурист»: «Чорне море» – в Одесі, «Русь» – в Києві, «Інтурист» і «Мир» – у Харкові, «Турист» – у Черкасах, «Інтурист» – у Запоріжжі. Найбільш архітектурно довершений Г. – у Запоріжжі (1972; арх. С. Тульчинський). У розвин. подіумі зосереджено вестибюл. групу приміщень у 1-му ярусі і ресторану – другому. На цей подіум поставлено 7-поверх. житл. блок, над яким – відкрита галерея. Для спорудження сучас. Г. великої місткості використовується збір. залізобетон. каркас із навіс. стіновими панелями, а також метал. каркас. У 60-і рр. для спорудження готелів використовувалися збірні залізобетон. конструкції (зокрема для буд-ва Г. літнього типу «Тарасова Гора» в Каневі, 1961; «Турист» у Черкасах, 1977; арх. Н. Чмутіна, О. Гусєва, В. Штолько). У Карпатах споруджено числен. турист. Г. з використанням стилізов. нац. архіт. форм укр. народ. зодчества. Найбільш відомий – пансіонат «Гуцульщина» у м. Яремча Івано-Фр. обл. (1965–68; арх. І. Боднарук, С. Валевський, В. Луковський). Будуються невеликі приватні Г. у курорт. місцевостях. Популярності набула побудов. 1989 вілла «Світязянка» у м. Трускавець Львів. обл. (2000; арх. О. Петришин, О. Грищенко). Приват. Г. існують у Карпатах, на Волині (р-н Шацьких озер), на Чорномор. узбережжі Криму. Реставруються і реконструюються унікал. Г. кін. 19 – поч. 20 ст., які є визнач. пам’ятками арх-ри. Реконструйовано комплекс. Г. «Прем’єр-Палас» на бульварі Т. Шевченка, № 7 у Києві (2004, кер. – арх. М. Дьомін).

С. К. Кілессо

Стаття оновлена: 2006