Гофф Інна Анатоліївна

Визначення і загальна характеристика

ГОФФ Інна Анатоліївна (24. 10. 1928, Харків — 26. 04. 1991, Москва) — письменниця. Влітку 1941 евакуйована разом з батьками у м. Томськ (РФ). Навчаючись у школі, працювала в евакошпиталі. Писала вірші. Закін. Літ. інститут ім. М. Горького (Москва, 1950), де відвідувала семінари поета М. Свєтлова та прозаїка К. Паустовського. Друкуватися почала від 1947. Улюблені жанри у прозі — оповідання та повість. На 1-му Всесоюз. конкурсі на кращу книгу для дітей отримала премію за першу і єдину свою дит. повість «Я — тайга» (1950). Сюжети творів Г. базуються на особистому досвіді, в яких часто звучить психол. підтекст. Значне місце у творчості Г. посідає воєнна проза (життя у тилу, люд. відносини, наївне дитинство тощо). Авторка циклів: «Рассказы-путешествия» — «Как одеты гондольеры» (1967; про Італію), «На семи мостах» (1969; про Карелію), «Знакомые деревья» (1971; про Підмосков’я), де своєрід. манерою писання передає як свій внутр. світ мандрівника, так і власні спостереження та знання місцевостей; «Рассказы-исследования», перше оповідання якого присвяч. відомій укр. діячці нар. освіти, педагогу Х. Алчевській. Оповідання побудоване на основі оригіналу відомого листа Алчевської, в якому вона розповідає про зустріч з А. Чеховим у Ялті. У книгах-спогадах про своє життя «Превращения» (1983; окреме вид. 1984) та «На белом фоне» (1993) Г. згадує про сучасників, з якими їй довелося спілкуватися, — О. Твардовського, М. Свєтлова, М. Бернеса, В. Катаєва, В. Некрасова та ін. Низку віршів Г. поклали на музику композитори І. Колмановський та Я. Френкель, серед них — відомі пісні «Русское поле», «Август», «Когда разлюбишь ты», «Я улыбаюсь тебе». Посмертно видана кн. «Летом в Воскресенке: Песни. Лирика» (1999; співавт. — чоловік Г., поет К. Вашенкін). Усі твори Г. опубл. у Москві.

Завантажити статтю