Гофштейн Ілля Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гофштейн Ілля  Давидович

ГОФШТЕ́ЙН Ілля Давидович (17(30). 11. 1916, Київ – 02. 06. 2002, м. Черкеськ, РФ) – геолог, геоморфолог. Син Д. Гофштейна. Д-р геол.-мінерал. н. (1966). Учасник 2-ї світ. війни. Урядові нагороди СРСР, Чехословаччини. Закін. Київ. ун-т (1938). Працював на вироб-ві (1945–46); у Карпат. н.-д. геол. ін-ті (м. Борислав, 1946–53); в Ін-ті геології і геохімії горючих копалин (1956–66, 1973–84) та Карпат. відділ. Ін-ту геофізики (1966– 73, 1995–97; обидва – Львів) НАНУ. 1953–56 перебував у засланні (як син розстріляного «зрадника Вітчизни») у Новосибір. обл. (РФ), де працював у МТС. Від 1997 – у м. Черкеськ (РФ). Писав вірші, займався малярством («Стихотворения, рисунки», Черкесск, 2003). Дослідж. у галузі геол. і геоморфол. структури Зх. України: стратиграфія і літологія палеогенових і тріасово-юрських відкладів Карпат, неотектоніка Бессарабії, Карпат і Волин.-Поділ. плити.

Пр.: Неотектоника Западной Волыно-Подолии. К., 1956; Неотектоніка і морфогенез Верхнього Придністров’я. К., 1962; Неотектоника Карпат. К., 1964; Методические рекомендации по сейсмическому районированию территории СССР. Москва, 1974 (співавт.); Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К., 1995.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2006