Гринько Микола Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гринько Микола Григорович

ГРИНЬКО́ Микола Григорович (22. 05. 1920, Херсон – 10. 04. 1989, Київ) – кіноактор. Нар. арт. УРСР (1974). Учасник 2-ї світ. війни. Працював у Запоріз. укр. муз.-драм. театрі (1946–55), в Укрконцерті (1956–63). Зіграв у виставах «Молода гвардія» О. Фадєєва, «Порт-Артур» О. Степанова, «В степах України», «Загибель ескадри», «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука. Від 1963 – на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де знявся у ролях: Кріпак-бунтар («Тарас Шевченко», 1951, реж. І. Савченко), Комісар («Загибель ескадри», 1965, реж. В. Довгань), Полковник («Ати-бати, йшли солдати», 1976, реж. Л. Биков), Никон («Ярослав Мудрий», 1981, 2 серії, реж. Г. Кохан), Іван Никифорович («Миргород та його мешканці», 1983, 2 серії, реж. М. Іллєнко), Учитель («Звинувачується весілля», 1986, реж. О. Ітигілов; приз за кращу чол. роль на Респ. фестивалі у Дніпропетровську, 1988). Зіграв у знакових фільмах реж. А. Тарковського – Грязнов («Іванове дитинство», 1962), Данило Чорний («Андрій Рубльов», 1971), Нік Кельвін («Солярис», 1972), Працівник друкарні («Дзеркало», 1975), Професор («Сталкер», 1980). Актор з виразним порухом душі і вишуканою пластикою. Вміння поєднати ексцентрику з лірикою, кількома штрихами створити живий характер – гол. риси його артистизму.

Ролі: Водій-американець («Мир тому, хто входить», 1961, реж. В. Наумов), Директор школи («Авдотія Павлівна», 1967, реж. О. Муратов), Антон Чехов («Сюжет для невеликого оповідання», 1970, реж. С. Юткевич), Келлер («Один із нас», 1971, реж. Г. Полока), генерал Петров («Море у вогні», 1972, реж. Л. Саков), тато Карло («Пригоди Буратіно», т/ф, 2 серії, 1975, реж. Л. Нечаєв), Смєлков («Зникла експедиція», 1975, реж. В. Дорман), професор Громов («Пригоди Електроніка», т/ф, 3 серії, 1978, реж. К. Бромберґ), Єрмолін («Тегеран-43», 1981, реж. О. Алов, В. Наумов), Незнайомець («Вийти з лісу на галявину», 1987), Микола Чмутін («Пропоную руку і серце», 1988, реж. В. Соколов).

Літ.: Борисова Є. Микола Гринько // Новини кіноекрану. 1977. № 2; Кузнецов А. Николай Гринько. Москва, 1978; Нечипоренко Ю. Р., Померанський Р. М. Микола Гринько. К., 1987; Гринько А. Прикосновение. К., 1995; Вергеліс О. Тато Карло в країні «диваків». Дві долі Миколи Гринька // Дзеркало тижня. 2006, 8–14 лип.

Я. Ю. Голобородько

Стаття оновлена: 2006